ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

субота, 3 червня 2017 р.

ЯК ШВИДКО ВИРОСТЕ В УКРАЇНІ ВЕЛИКЕ ДЕРЕВО МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ?

У народі кажуть, що велике дерево росте поволі. Тож зрозуміло, що жодна велика справа одразу не робиться. Що вже й говорити про медичну реформу, точніше, про втілення її в життя. 

Тільки за останні роки, які минули з часів Революції Гідності, до реалізації реформаторських проектів вдавалися кілька міністрів, які частенько змінювалися й, мабуть, тому справу вперед не дуже то рухали. І тільки коли обов’язки Міністра почала виконувати Уляна Супрун, медична реформа якось пожвавилася, хоча викликає немало нарікань, причому як пацієнтів, так і у медичних працівників. Цілком зрозуміло, що, як у народі кажуть, у закритий рот і муха не влізе, тобто ніяка реформа не розпочнеться і, тим більше, не закінчиться, допоки не розпочнуться справжні зміни, причому зміни дієві й ефективні, а не тільки для годиться й про людське око.

Цікаво, що Уляна Супрун бачить своє головне завдання в тому, щоб зробити націю більш здоровою, і вважає, що потрібна зміна світогляду і лікарів, і пересічних українців, і чиновників від медицини. У результаті більша увага має приділятися профілактиці й запобіганню захворювання, пропаганді здорового способу життя — тоді й хворих буде менше, і кошти витрачатимуться ефективніше: «Це не означає, що ми зменшуємо програми лікування, – це не означає, що ми не будемо далі лікувати пацієнтів, які захворіли. Але ми би хотіли, щоб наші громадяни, щоб українці були здорові: щоб вони не мусили йти в лікарню лікуватись, а щоб вони могли бути здоровими, щоб вони могли підтримувати своє здорове життя. Тож значно більше уваги ми будемо приділяти профілактиці і превентивній медицині».

Але поки реформа просувається доволі мляво, що добряче дратує все суспільство і навіть примушує немалу кількість наших співвітчизників шукати при хворобі порятунок десь по світах, а зовсім не на рідних теренах. Статистичні дані, які не так давно оприлюднила Соціологічна група «Рейтинг», свідчать, що практично 12% українців лікуються за межами рідної країни. Нехай точних даних про кількість населення вже давно не збирали, але навіть за найприблизнішими припущеннями це може бути понад чотири з половиною мільйони осіб. Звісно, це не означає, що саме така кількість українців їде по світах за кожною довідкою, але це саме стільки людей не довіряє вітчизняній медичній системі настільки, що не довіряє їй своє здоров’я.

Тим не менше, майже 88% українців лікуються саме в Україні, причому майже половина з них (47%) звертаються тільки до державних клінік. Іще понад чверть прагне звертатися до послуг приватної медицини, хоча може собі це дозволити тільки вряди-годи, тобто тільки за наявності необхідних грошей, бо ж приватна медицина недешева. Намагаються звертатися до приватних клінік тільки при серйозних захворюваннях ще 15% українців, які все таки лікуються не за межами рідної країни.

Дуже сумно, що велика кількість українців надають безумовну перевагу тільки приватним медичним закладам — це понад 6%, причому 1% українців лікується тільки в приватних клініках (а це трохи менше півмільйона).


Цікаво, що люди не довіряють українській медицині загалом, як системі. І саме тому реформа галузі здається просто необхідною, щоб повернути втрачену довіру. Опитування виявили, що найбільше довіри викликають лікарі й медичні заклади Ізраїлю, Німеччини та Швейцарії. Трохи менше людей погоджуються, що належний рівень медичних послуг надають у США, Білорусі, Великій Британії, Австрії чи Польщі. Чиновникам від медицини варто було б зауважити, що кошти, які могли б витрачатися на медичні послуги в Україні, зараз вимиваються саме в ці країни, куди їдуть народжувати дітей, лікувати онкологічні захворювання, шукати ради при аутоіммунних хворобах і в багатьох інших випадках. Тож роботи для МОЗу вистачатиме ще надовго — як відомо, втрачену довіру повертати дуже важко. Але саме в цьому випадку життєво необхідно.

Серед здобутків медичної реформи можна назвати початок програми реімбурсації, тобто відшкодування коштів, які витрачаються на лікарські засоби. В Україні запроваджена програма «Доступні ліки», яка, хоч і з немалими труднощами, але все ж упроваджується по всіх регіонах. ЗМІ вже наводили висловлювання віце-прем’єр-міністра українського уряду Павла Розенка, який пообіцяв, що програма обов’язково буде поширена на більший асортимент препаратів і що відбудеться це зовсім скоро. І ось саме «Доступні ліки», незважаючи на певні недоліки й негаразди, поки і вважаються одним із найбільш відчутних для простих українців кроком Міністерства охорони здоров’я.




Але спочивати на лаврах міністерству і його керівництву аж ніяк не випадає, бо соціологічні дані свідчать про явні негаразди галузі. Та й чи можна важати перемогою те, що 47% респондентів опитування сказали про погіршення якості медични послуг? Тут навіть не рятує те, що третина опританих вважає цю якість незмінною. Не менш насторожує ще й інше — про покращення медичного обслуговування в державних клініках сказали тільки 8% опитаних, хоча минулоріч таких людей було у півтора рази більше. Виходить, що медицина гальмує?

На жаль, медична реформа в Україні допоки не стала популярною й не здобула загальнонародної підтримки, оскільки дії Міністерства охорони здоров’я вважають важливими не більше половини населення. Звісно, молодь традиційно піклується про здоров’я й систему його охорони трохи менше, але це цілком очікувано й на загальний невтішний результат впливає зовсім несуттєво.

Отож велике дерево медичної реформи росте повільно й нікуди не поспішає. Чи дочекаються українці плодів? Сподіваємося, звісно. Але час покаже.


Наталія Коваль (Глоба)

http://zrada.today/node/7162

Немає коментарів: