ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

понеділок, 27 березня 2017 р.

Влада розширює список платних медпослуг

Влада розширює список платних медпослуг, і навіть життєво необхідні можуть стати недосяжними для пересічних громадян, пише газета "Експрес".    

Кабмін крок за кроком, не надто афішуючи новацій, розширює список офіційних небезкоштовних медичних послуг. Удруге за останні півроку уряд вніс зміни до їх переліку. Серед 35-ти видів послуг, які жоден із пересічних громадян уже не отримає безоплатно, є такі, що безпосередньо стосуються і малозабезпечених пенсіонерів та інвалідів, студентів і школярів, майбутніх мам і загалом мільйонів пацієнтів.  

У списку платних медичних послуг відтепер -- корекція зору за допомогою окулярів (у державній клініці безкоштовного рецепта на лінзи не дадуть), обстеження на хвороби, що передаються статевим шляхом (їх рекомендують кожним жінці й чоловіку репродуктивного віку), перебування у стаціонарі батьків у зв'язку з доглядом за дітьми віком понад 6 років, проведення мікробіологічних досліджень (це те, що призначається майже при кожній хворобі та під час вагітності) тощо. За задумом урядовців, новація має запрацювати уже до кінця року. Чи не означає це, що про доступну медицину в Україні невдовзі можна буде взагалі забути?  

"Іншої реакції, ніж шок і відчай, такі новації не можуть викликати! -- каже "Експресові" Олександр Шмило, громадський активіст, голова відділення Всеукраїнського товариства хворих на гемофілію. -- Знаєте, досі від бездіяльності медичних чиновників, від недофінансування медичних програм, проблем із закупівлею препаратів потерпали насамперед інваліди, ті, хто постійно несе на собі вантаж хронічних недуг. Їх голосів не чули. Тепер під пресом мозівських реформ -- мільйони українців! Це -- удар по усіх людях похилого віку, багатодітних та малозабезпечених сім'ях, які за нинішніх умов і так ледь зводять кінці з кінцями.  

Платити за аналізи (не будучи навіть впевненими, що вони якісні), за візит до лікарів, за виписку з історії хвороби? Впевнений: багато людей просто забуде дорогу до лікарні. Вони не матимуть грошей навіть на елементарний, профілактичний візит до районного лікаря... Кажу, ця новина викликає шок і відчай!"  

-- А чи не суперечить це нововедення Основному Закону? Адже, відповідно до статті 49 Конституції, у державних і комунальних закладах охорони здоров’я медична допомога надається безплатно, а чинна мережа таких закладів не може бути скорочена. Насправді ж перелік безплатних послуг стає щораз менший. Чи означає це, що стаття 49 вже не діє?

В. Сердюк, президент Всеукраїнської ради захисту прав і безпеки пацієнтів:  

-- Так, за Конституцією, життя і здоров'я людини -- найбільша турбота держави, а згідно із законом про основи законодавства в сфері охорони здоров'я, держава зобов'язана забезпечити громадянам гарантований рівень меддопомоги. Але де-факто цього немає. Ми мусимо платити за ліки навіть тоді, коли у важкому стані потрапляємо в стаціонар, адже медзаклади в повному обсязі препаратами не постачають. Держава виділяє на медичну галузь лише 3% ВВП (у СРСР,  для порівняння, виділялося 8%). Тому мене не дивує, хоч, звісно, не може не обурювати, обмеження закріплених Основним Законом прав.  

На жаль, для багатьох гарантована Конституцією меддопомога і так недосяжна. Наприклад, для онкохворих, деякі з них свідомо відмовляються від лікування, бо не можуть його оплатити. Люди помирають лише тому, що не мають грошей на медпрепарати, на сучасні методи діагностики. І тому, що, крім своїх хвороб, мають думати, як оплатити за житло, прогодувати сім'ї.   -- Досі з нас принаймні офіційно ще не вимагають платити за послуги сімейних лікарів у державному медзакладі. Зважаючи на тенденцію, можлива така новація? І що тоді?  

О. Шмило:    

-- Захочуть -- запровадять і це! Хто на нас зважатиме? Хто сьогодні зважає на те, що пересічній людині, аби потрапити на планове лікування в стаціонар, насамперед слід здати типовий набір аналізів, вартість якого така ж, як мінімальна зарплата, пенсія, а то й більша? Нині для людей із середнім заробітком кожна хвороба, випадкова травма, кожен візит до лікаря -- це удар по бюджету. А що казати про пенсіонерів, про хронічно хворих?!

І. Щедрин, голова координаційної ради ГО "Медичний контроль":   



-- За логікою реформ, усе, що не пов'язане з наданням екстреної, невідкладної медичної допомоги, можна перевести на платну основу. Адже українці давно звикли до небезплатних стоматологічних, косметологічних послуг. І переконалися: маючи гідну зарплату, цивілізовані умови роботи, нормальний лікар дбає про свою репутацію, а отже, і пацієнт може сподіватися на якісну допомогу. Це ж краще, ніж платити в кишеню без жодних гарантій.  

Водночас проблема у тому, як держава подбає про малозабезпечну категорію пацієнтів. І, що не менш важливо: наскільки якісно забезпечить прозорість таких платних послуг та процес формування розцінок. Чи вже створено механізм контролю за рухом коштів, за системою медичних стандартів і протоколів лікування, чи чітка методика визначення цін на медичні послуги, чи налагоджено медстатистику? Гадаю, запитання ці риторичні.  

Уже нині особливий контроль потрібен за районними лікарнями. Більшість  сільських жителів не мають жодної альтернативи у виборі медзакладу, вони змушені звертатися в ту лікарню, поліклініку, що працює на території району. До того медика, який там працює. Уже нині ці заклади почуваються монополістами. А де монополія -- там ризик того, що ціноутворення не буде справедливим.

-- Одим із можливих кроків реформування медицини називають створення на базі держзакладів -- комунальних підприємств: зі своїми рахунками, розцінками, можливістю здійснювати закупівлі ліків, обладнання тощо і призначати зарплати медикам. Це в нас можливо вровадити?  

-- Можливо, лише це й зможе витягнути нашу медицину із глухого кута. Але, повторюю, жодних реформ не буде без переходу до цивілізованої системи охорони здоров'я, що передбачає страхову медицину для певної частини населення, часткове субсидіювання державою вартості медпослуг соціально незахищеним громадянам. Бо в іншому разі нікого буде лікувати.  

В. Сердюк:    

-- Не можна ставити людину перед вибором: заплатити за газ і електрику, купити хліба чи звернутися до лікаря. Бо ж і нині на все відразу грошей багатьом просто не вистачає... Слід узгоджувати реальні доходи більшості населення не лише з потенційниим витратами на медичні послуги, а й з цінами на комуналку, продукти тощо. Інакше про який гарантований рівень меддопомоги можна говорити?  

Ірина КОНТОРСЬКИХ

http://expres.ua/news/2017/03/26/234642-vlada-rozshyryuye-spysok-platnyh-medposlug

Немає коментарів: