ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

четвер, 9 червня 2016 р.

Ліки будуть. Але тільки імпортні


До яких  наслідків призведе  закон, прийнятий Верховною Радою?

Верховна Рада скоротила термін реєстрації та спростила доступ на український ринок ліків, які вже мають західну сертифікацію (зареєстровані у країнах ЄС, США, Швейцарії, Австралії чи Канаді). Вважається, що це дозволить завести на територію України більше ліків за нижчою ціною. Як у такій ситуації розвиватися вітчизняній фармацевтиці, зокрема виробникам високотехнологічних фармпрепаратів, якщо з одного боку на них тиснуть іноземні постачальники сировини, а з іншого – постачальники готових препаратів?

Організація економічного розвитку та співробітництва і  Євростат визначили коло хай-тек (нових, прогресивних) фармацевтичних товарів. За Українським класифікатором товарів зовнішньо-економічної діяльності  2014 ро­ку це 38 номенклатурних позицій, з яких 33 є проміжними, тобто вихідними для промисловості, а п’ять – споживчими.

Починаючи з 1996 року, Украї­на, активно інтегруючись у світову економіку, почала нарощувати зовнішньоторговельні потоки цими товарами. Хоча як імпорт, так і експорт завжди демонстрували висхідний тренд, експортні поставки у вартісному вимірі є на порядок нижчими. З часів незалежності Україна є нетто-імпортером хай-тек фарм­продуктів (об’єм імпорту істотно перевищує об’єм експорту), і ситуація з кожним роком погіршується. Якщо 20 років тому імпорт був більшим  за експорт у чотири рази, то за підсумками 2015 року цей показник зріс до 25! Купуючи ці товари, вітчизняні  фармкомпанії фактично інвестували в інноваційний розвиток інших країн. Максимальний платіж за іноземні хай-тек фармпрепарати у розмірі більш ніж 900 млн. доларів Україна здійснила у 2013 році. За підсумками 2015-го потоки впали більш ніж на третину – до 583 млн. доларів. Але обумовило це падіння не нарощування власного виробництва, а макроекономічна нестабільність і «реформаторська» тактика «якось воно буде», що призвело до девальвації націо­нальної валюти та скорочення платоспроможного попиту в Україні. Оскільки більшість українських хай-тек фармпродуктів  виробляється на основі субстанції іноземного походження, очевидно, що скорочення імпорту проміжних товарів для них призвело до падіння експорту готових продуктів. у 2015 році на 58%!

Але у цієї «медалі» є не лише фінансовий бік, а й технологічний. Україна, не маючи сьогодні власного потужного національного науково-технологічного та інноваційного потенціалу, об’єктивно змушена залучати технології з інших країн у вигляді високотехнологічних проміжних продуктів (субстанцій), що є «інґредієнтами» для вітчизняного фармацевтичного виробництва. Зрозуміло, що, відкриваючи економіку для іноземних технологій, Україна намагається відповідати на виклики часу – швидкий технічний прогрес, глобалізацію і загострення конкуренції, а вітчизняні фармкомпанії у такий спосіб – підвищити ефективність бізнес-процесів, не очікуючи, поки українські вчені створять аналоги або зімітують їх.



Проте ці поставки зростали в окремі роки на 40%. Навіть фінансова криза не змогла змінити цієї тенденції. Як наслідок, сьогодні імпорт цих товарів у 15 разів перевищує показник двадцятирічної давності. Це є свідченням того, що не лише фінансові чинники обумовлюють попит українських фармвиробників на субстанції іноземного виробництва. Свою роль зіграла також відсутність адекватної пропозиції з боку вітчизняних підприємств.

Найвагомішою позицією в імпорті проміжних хай-тек фарм­препаратів є глікозиди (кардіо­­тонічні засоби), залози та інші органи і їх екстракти, сироватки та вакцини. Їхня частка становить 86%. Забезпечують ними Україну Німеччина, Швейцарія, Велика Британія, Нідерланди та США. За підсумками 2015 року вітчизняні виробники за товар, що в Українському класифікаторі товарів зовнішньоекономічної діяльності має код 3002 (кров людей; кров тварин, приготовлена для терапевтичного, профілактичного або діагностичного застосування; сироватки імунні, інші фракції крові та імунологічні продукти, модифіковані або немодифіковані), сплатили понад 120 млн. доларів.

Другою (за обсягами) категорією імпортних хай-тек товарів, що використовуються українськими високотехнологічними фармкомпаніями, є антибіотики (код 2941). На них припадає 10% поставок. Забезпечує їх виробничі потреби моно постачальник – Китай, частка якого у 2015 році сягала майже 60%. Сума поставки – 20,5 млн. доларів. Купували ці препарати також в Індії та Республіці Корея. Отже, до традиційних технологічних «донорів» української фармацевтики додалися нові індустріальні країни, де націо­нальний науково-технологічний розвиток має неабияку підтримку держави.

Ситуація у зовнішній торгівлі України високотехнологічними фармацевтичними товарами є наслідком відсутності чіткої стратегії розвитку високих технологій загалом і фармацевтичного сегменту зокрема. Очевидно, сьогодні  високотехнологічне фармацевтичне виробництво розбудовується в Україні під впливом глобальних тенденцій та кон’юнктури світового ринку і не є результатом реалізації національних науково-технологічних та інноваційних пріоритетів. Від зміни позиції уряду щодо необхідності запровадження механізмів стимулювання технологічного розвитку цієї галузі залежить її майбутнє у жорсткій конкурентній боротьбі глобального масштабу. А покладатися на імпорт ліків за принципом «заграница нам поможет» – шлях до руйнування вітчизняних фармвиробництв.

Олена Саліхова
http://wz.lviv.ua/blogs/173803-liky-budut-ale-tilky-importni

Немає коментарів: