ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

субота, 16 квітня 2016 р.

ВІдкритий лист ГО «ВОМФАФР» до Міністра МОЗ Олександра Квіташвілі


                       
                                         
                                                               Міністру охорони здоров'я України
                                                                      Олександру Квіташвілі


Шановний пане Міністр!   

05.04.2016 р. МОЗ України винесено на громадське обговорення проект закону України Про внесення змін до статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

ГО «ВОМФАФР» вважає за доцільне довести до Вас наступну інформацію та зауваження  стосовно розміщеного МОЗ України законопроекту.
Законопроект та пояснювальна записка до нього майже на 100% збігаються за текстом законопроекту та пояснювальної записки які були оприлюднені МОЗ України 11.01.2014 року! (Публікацію можна подивитися за посиланням http://www.apteka.ua/article/268414). Відмінності між цими двома  «різними» законопроектами мінімальні:

Прізвища міністрів (січень 2014 – Р. Богатирьова/ квітень 2016 А. Квіташвілі).
У пояснювальній записці 2016 року додано статистику та пару резонансних прикладів по      фальсифікату.
Є посилання на  Конвенцію Ради Європи про підроблення медичної продукції та подібні злочини, яка вступила в силу  з 01 січня 2016 року.

Весь інший текст та аргументи перенесено без змін у «підготовлений» від Вашого імені законопроект та пояснювальну записку.

Постає питання – чим нова демократична влада відрізняється від старої корумпованої та дискредитованої, якщо йде одними й тими ж шляхами, оперує тими самими аргументами, намагається працювати за тими самими схемами та тим саме інструментарієм?  

Після перемоги Помаранчевої революції у 2004 році, за часів президентства Віктора Ющенко, було прийнято Закон України  «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон N 877-V), який впорядкував відносини між державними наглядовими органами та суб'єктами господарювання. Чому тоді цей закон став поперек горла, як чиновникам часів Януковича, так і чиновникам сьогодення? Чому він не заважав посадовцям часів Ющенко, був прийнятий депутатським корпусом та позитивно сприйнятий спільнотою і бізнесом?  

Наступне риторичне питання – чи відрізняються лікарські засоби за своєю важливістю та можливою загрозою для життя від продуктів харчування та питної води, яку громадяни вживають кожний день?  Неякісні продукти харчування відсутні на ринку країни? Фальсифікація продуктів харчування менш загрозлива для життя громадян? Тоді чому виробництво їжі, мінеральних вод та їх реалізацію держава не намагається вивести з під дії Закону N 877-V?
З пояснювальної записки ми вбачаємо, що  намаганням чиновників  є лише перетворення планових заходів у позапланові (раптові). Попередження за 10 днів про плановий захід контролю це тільки частина 4 статті 5 Закону. Закон N 877-V містить 22 статті! Невже бажання не виконувати вимоги ч. 4 статті 5 можна вважати достатніми, щоб не поширювати дію інших статей закону на контроль у сфері обігу лікарських засобів?!

У пояснювальних записках від імені Богатирьової та Квіташвілі  зазначено що:

«...діюча редакція частини другої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» звужує зміст та обсяг конституційних прав і свобод громадян України у частині забезпечення належного рівня їх захисту від шкідливого впливу на них факторів навколишнього середовища та безпечності спожитих лікарських засобів у зв’язку з можливістю недодержання суб’єктами господарювання вимог законодавства щодо забезпечення якості лікарських засобів».

Яким чином частина друга статті 2 Закону N 877-V пов'язана із «шкідливим впливом факторів навколишнього середовища» взагалі не зрозуміло! У записці  вказано, що «законопроект спрямований на дотримання вимог статті 3 та частини першої статті 49 Конституції України, а також з метою отримання об’єктивних результатів перевірок при здійсненні державного контролю якості лікарських засобів». Наведемо зазначені норми:

Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Стаття 49. Кожен має право на охорону здоров’я, медичну допомогу та медичне страхування.
Охорона здоров’я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм.



Як ми бачимо, частина 2 статті 2 Закону N 877-V, аж ніяк не суперечить наведеним нормам, отже не порушує принципу закладеного у статті 22 Конституції, про що наголошують автори записки.  «Отримання об'єктивних результатів перевірок» це прямий обов'язок органів державного контролю, а не конституційні права та свободи  громадян. Використовувати це у якості підстави для скасування дії Закону у сфері контролю якості лікарських засобів  є порушенням Конституції України в цілому і статті 22 зокрема. Оприлюднений законопроект тягне за собою звуження змісту та обсягу прав закріплених у статті 10, 18, 20, 21 Закону України N 877-V.  При цьому, порушуються права не тільки суб'єктів господарювання, але й громадських організацій (стаття 20). ФОП та посадові особи інших суб'єктів господарювання є громадянами України, громадські організації – це об'єднання громадян України. Отже законопроект прямо порушує права і свободи громадян, які закріплені у Законі N 877-V! 

Вся пояснювальна записка базується на припущеннях «можливості недодержання суб'єктами господарювання вимог законодавства». З огляду на презумпцію невинності, закріплену у статті 62 Конституції, це щонайменш, некоректно. Крім того, факт виведення державного контролю якості лікарських засобів з під дії Закону N 877-V, аж ніяк не гарантує зникнення можливості недодержання законодавства.  Автори також наполягають, що чинна редакція статті 2 Закону N 877-V створює «можливість уникнення суб’єктами господарювання обов’язкових видів державного контролю та нагляду». Але ж саме Закон N 877-V визначає правові та організаційні  засади,  основні принципи  і  порядок  здійснення  державного  нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності! Яким чином Закон N 877-V одночасно при цьому може створювати можливості уникнення від видів державного контролю, принципи, порядок і засади яких він регламентує та встановлює? 

Наведена у пояснювальній записці кількість виявлених фактів порушення законодавства та приклади таких порушень свідчить про те, що вимоги Закону N 877-V, аж ніяк не заважають виявленню таких порушень. В іншому випадку приклади буди б відсутні…

Давайте проаналізуємо статистику. Закон N 877-V набрав чинності у 2007 році. За 2006 рік було виявлено 27 найменувань фальсифікованих лікарських засобів (далі  ФЛЗ) - ці данні взято з аналізу регуляторного впливу законопроекту «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів України (щодо вдосконалення законодавства у сфері відповідальності за фальсифікацію лікарських засобів)».  У 2012 році виявлено 42 найменування ФЛЗ, у 2013 – 41 ФЛЗ, а у 2014 році – 61 найменування ФЛЗ (джерело щотижневик Аптека за повідомленням Держлікслужби http://www.apteka.ua/article/318319). Отже, з моменту набрання чинності Законом  N 877-V кількість виявленого фальсифікату не зменшилась, а навпаки збільшується.

Автори свідчать, що «у проекті Закону відсутні правила і процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних діянь». Але, намагання вивести контроль якості лікарських засобів з під дії Закону  N 877-V, веде саме до корупційних ризиків! При офіційному повідомленні за 10 днів про плановий захід відсутні мотиви  та підстави для скоєння корупційних вчинків. У разі, коли планові заходи набувають ознак позапланових (раптових) виникає підґрунтя для заробляння коштів попередженням про такі раптові заходи за винагороду. Крім того, раптові планові заходи можна використовувати як засіб тиску, тим більше, що саме Закон N 877-V регулює їх періодичність та кількість. Якщо він не поширюється на контроль ліків, посадовці можуть перевіряти аптеку 10-20 разів на рік планово та ще більше поза планом. А іншу аптеку можна буде перевіряти раз на 5 років, чи взагалі забути про неї.  Слід додати, що посадовці не будуть змушені дотримуватись обов'язків та принципів визначених у ст.ст. 3-9 Закону N 877-V, не будуть нести жодної відповідальності. Корупційні ризики зростають у рази!

Автори запевняють, що очікуваним результатом від прийняття регуляторного акта буде: «створення рівного конкурентного середовища та підвищення рівня довіри громадян до аптек, шляхом підвищення якості надаваних послуг». Але, на час поширення дії Закону N 877-V всіх суб'єктів господарювання попереджають за 10 днів про проведення планового заходу. Законопроект виведе контроль якості з під дії цього Закону і всіх суб'єктів господарювання перестануть попереджати про проведення планових заходів. Що «рівного» додає законопроект у конкурентне середовище і що «нерівне» він у нього віднімає? Яким чином зростає рівень довіри громадян до аптеки, яку Держлікслужба може перевірити раптово, але ще не перевірила, або перевірила та викрила порушення законодавства? Яке відношення якість надаваної послуги має до торгівлі фальсифікатом? Продаж фальсифікату - це злочин, і він не може визнаватися «неякісною послугою», так як не входить до переліку послуг взагалі.  Зменшення кількості злочинів, або збільшення їх кількості не є показником якості надаваних аптекою послуг. За аналогією, ріст кількості вбивств на залізниці не є критерієм зниження якості надаваних залізницею послуг і навпаки, оскільки вбивство не входить у перелік послуг, які повинна надавати залізниця споживачу.

Пане Міністр, зміни, які пропонують від Вашого імені, вже пропонувалися у 2012- 2014 роках і були визнані такими, що не відповідають чинному законодавству. Припиніть, нарешті,  тенденцію постійних  спроб посилити тиск на суб'єктів господарювання, зробити державний контроль неконтрольованим з боку Закону, тобто незаконним! Це все веде тільки до корупції та хабарництва…

Замість цього, ми вкотре пропонуємо переглянути докорінно заходи контролю. Пропонуємо МОЗ України розробити законопроект, який би надав органам контролю якості лікарських засобів повноваження здійснювати контрольні закупівлі зразків лікарських засобів. Купуйте зразки, не відволікаючи суб'єктів господарювання від їх роботи перевірками. Проводьте аналіз зразків. У разі виявлення неякісних та фальсифікованих ліків, приймайте відповідні рішення. Накладайте штрафні санкції та спрямовуйте кошти на спец рахунки, з яких вони підуть на наступні закупівлі зразків та проведення лабораторних досліджень.  Додайте негативний результат контрольної закупівлі у перелік підстав для проведення позапланових заходів контролю (ст. 6 Закону  N 877-V). За таких обставин Ви не тільки оптимізуєте штат посадовців у Держлікслужбі, але вийдете майже на самоокупність здійснюваних заходів нагляду (контролю),не будете відволікати добросовісні аптеки від їх безпосередніх функцій.

За низьку якість лікарських засобів відповідати повинен виробник, який допустив у обіг низькоякісну партію ліків. Дайте достойну заробітну платню посадовцям. Зробить не територіальні органи, а регіональні, які не будуть пов'язані із місцевими елітою та бізнесом. При виявленні фальсифікату зробіть все, щоб вийти разом з МВС та СБУ на його виробників та постачальників. Аптека не виробляє фальсифікат, це лише кінцева ланка організованих злочинних угруповань. Від роздрібної торгівлі, разом із правоохоронцями слід дійти до перевізників, складів та підпільних фабрик. Тоді критерієм оцінки роботи буде не ріст кількості виявлення фальсифікату у роздрібній мережі, а зниження кількості фальсифікату  в країні!

Такі заходи підвищать рівень довіри до Вас не тільки з боку добросовісного бізнесу, але й з боку пересічних громадян, знизять в рази кількість фальсифікату на ринку лікарських засобів! Саме за це повинні боротися органи державного нагляду (контролю), а не за кийкові показники, «над повноваження» та корупційні надприбутки!          

З повагою,
Голова  ГО «ВОМФАФР»                                         Олена Пруднікова

Немає коментарів: