ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

понеділок, 18 січня 2016 р.

Бюджет медицини в рік червоної Мавпи


Бюджет охорони здоров'я на 2016 рік — це крихти з панського столу, які милостиво кинули тим, хто, власне, наповнює державну скарбницю, сплачуючи податки та різні збори.  

Загальна сума, яку нинішнього року планують витратити на систему охорони здоров'я, становить майже 56,5 млрд грн. Сюди входять видатки з загального та спеціального фондів, а також субвенція, на яку з нетерпінням чекають в областях. Це значно менше від реальних потреб і навіть від того, що було закладено в бюджеті минулого року. Щоб оцінити турботу держави про своїх громадян, слід урахувати зміни в цінах і тарифах, що відбулися за останні 12 місяців, а також девальвацію національної валюти. За даними НБУ, 01.01. 2015 р. офіційний курс долара становив 15,76 грн, а на початку нинішнього січня — 24 грн.

Відтак 56,5 млрд грн торік і сьогодні, як кажуть в Одесі, це дві великі різниці. Неважко здогадатися, за рахунок кого покриватиметься дефіцит між реальними потребами і коштами, які закладено в державному кошторисі.

Для уряду і багатьох політиків епопея з ухваленням держбюджету завершилася досить вдало — під святково вбраною ялинкою, напередодні тривалих новорічних канікул. Тоді не було ні часу, ні можливості навіть ознайомитися з повним текстом документа, який матиме визначальний вплив на всі сфери нашого життя протягом року червоної Мавпи.

Мінздоров'я у пошуку резервів

Заступник міністра охорони здоров'я Ігор Перегінець переконаний, що ситуація з фінансами не вплине на якість надання медичної допомоги хворим. Про це він заявляв і на брифінгах, і на засіданні профільного парламентського комітету. За словами чиновника, "зменшення витрат на охорону здоров'я становить приблизно 5% — це 2,5 млрд грн. Урізання відбулося в основному за рахунок регіональних субвенцій. МОЗ буде шукати внутрішні резерви та додаткові джерела для фінансування охорони здоров'я. Одне з таких джерел — скорочення фонду ліжко-місць на 25%. Фахівці МОЗ уже розробляють методичні рекомендації щодо забезпечення стаціонарними лікарняними ліжками у розрахунку на 10 тис. населення. В першу чергу планується скорочення ліжок в офтальмологічних та неврологічних стаціонарах. Це дозволить зекономити значні кошти, які будуть спрямовані на дофінансування медичних закладів".

У департаменті фінансово-ресурсного забезпечення МОЗ не встигали реагувати на всі зміни та пропозиції, які надходили від уряду і парламенту.
У проекті бюджету на охорону здоров'я було передбачено понад 57 млрд грн, та не встигли провести всі розрахунки, як цю суму скоротили. І таких урізань було чимало. Кабінет міністрів оперативно затвердив постанову №1024, яка передбачає скорочення ліжко-місць з 80 до 60 на 10 тис. населення. Вже обрахували економію від цієї реформи. На думку чиновників, така оптимізація дасть змогу заощадити близько 5 млрд грн. Особливо відчутною економія буде в областях, а отже, ці кошти можна буде спрямувати на поліпшення якості медичних послуг.

Запитання, як і де скорочуватимуть ліжко-місця, що запропонують медикам, які потраплять під звільнення, яким чином віртуальні заощаджені мільярди допоможуть виживати медичним закладам, залишаються без відповіді.

За чиє здоров'я проголосував парламент  

Обговорення положень, які стосуються медицини, і голосування за бюджет розділило депутатів і в комітетах, і у фракціях. Перший заступник голови комітету ВР з питань охорони здоров'я, голова опікунської ради дитячої лікарні "Охматдит", волонтерка Оксана Корчинська, яку добре знають у зоні АТО, в госпіталях і лікарнях, назвала головний кошторис країни бюджетом вимирання.

За її словами, вона робила все, що могла, аби переконати урядовців і членів бюджетного комітету в тому, що на медицину потрібно виділити набагато більше коштів. У проекті було закладено фінансування цільових програм максимум на чверть від необхідного. Депутатку бачили на акціях, що їх проводили пацієнтські організації під вікнами Кабміну, намагаючись привернути увагу можновладців до проблем хворих дітей. На жаль, це не вплинуло на рішення чиновників.

Байдужими залишилися і члени бюджетного комітету парламенту, які навіть не надали слова своїм колегам, коли ті з цифрами в руках намагалися відстояти право людей на охорону здоров'я і життя. Хоча б там, де це стосується хворих дітей.

В Україні постійно скорочується і кількість державних цільових програм, і рівень їх фінансування та забезпечення. Бюджет-2016 у цьому плані "ударний" — це найжорстокіший удар з усіх тих, що їх можновладці завдавали хворим, затверджуючи видатки на охорону здоров'я. З 20 держпрограм залишили трохи більше десятка. За найскромнішими розрахунками на закупівлю ліків потрібно понад 8 млрд грн, а заплановано всього 3,6 млрд. Щоб зменшити шквал критики, цю суму збільшили, приплюсувавши кошти на закупівлю мамографів та апаратів ультразвукового дослідження вітчизняного виробництва. Безперечно, обладнання потрібне, але воно ніяк не замінить ліків, без яких діти, хворі на онкологію, гемофілію, орфанні та інші тяжкі захворювання, втрачають шанс не лише на здоров'я, а й на життя.



Як відомо, О.Корчинська не голосувала за бюджет, попри те що більшість профільного комітету і фракція Радикальної партії, до якої вона належить, віддали за нього свої голоси. За її словами, найбільше обурює те, що, плануючи видатки, зекономили саме на охороні здоров'я. Наприклад, на лікування онкохворих запланували всього лише 6% від потреби. І разом з тим не пошкодували коштів на діяльність ДУС: зокрема, виділили 24 млн грн на фестиваль, який воно організовує. Цей рядок бюджету потім скасували, але хтозна, скільки ще таких "важливих" заходів приховано в документі, який ухвалювали не вдаючись у деталі. Хоча добре відомо, що саме в них криється.

Багато несподіваного знайдуть у бюджеті ті, хто покладав надії на децентралізацію та збільшення субвенцій. Левова частка фінансування медицини — субвенції з державного місцевим бюджетам. Якщо все складеться, як запланували, то області отримають 44,3 млрд грн. А торік ця сума становила 46,2 млрд грн. Слід урахувати, що протягом минулого року медичні заклади накопичили величезні борги за комунальні послуги (опалення, воду, електроенергію), пальне, лікарські препарати, витратні матеріали, дезинфікуючі засоби тощо. Що залишиться лікарням після того, як боргові суми автоматично погасять за рахунок нинішніх надходжень?..

Однак не все так економно у бюджеті, як розповідають чиновники простим платникам податків з телеекранів. Є статті видатків, що значно поліпшать медичне обслуговування та медичне забезпечення. Щоправда, лише окремих категорій громадян.

Експерти зазначають, що на фінансування медобслуговування співробітників держструктур виділено майже 3,4 млрд грн, тобто набагато більше, ніж торік. Зокрема, на 83% зросли видатки на медицину для структур МВС, поліції та Нацгвардії.

Урізаючи бюджет Міністерства охорони здоров'я, автори закону значно поліпшили фінансування силових структур, судів та інших інституцій. Майже на 22% більше коштів, ніж торік, отримають Міністерство внутрішніх справ і СБУ, а Генеральна прокуратура — на 13%. Фінансування Верховного суду збільшено на 12%, Вищого адміністративного суду — на 14, а Конституційного суду — майже на 70%.

Не забули і про депутатів. На фінансування апарату Верховної Ради у бюджеті закладено майже 942 млн грн, що на третину більше, ніж торік. Депутатів і чиновників не тільки краще забезпечуватимуть і лікуватимуть, а й охоронятимуть — на держохорону органів державної влади та посадових осіб виділили 540 млн грн, що на 25% більше порівняно з попереднім бюджетом.

Заради справедливості зазначимо, що профільний комітет парламенту приділив чимало уваги обговоренню проекту бюджету та підготовці пропозицій, які стосуються медицини. Депутати вважають, що реальні потреби системи охорони здоров'я враховано на рівні 30–40%. Видатки, що їх заплановано на галузь, не можуть забезпечити ні належного рівня медичної допомоги, ні захисту населення від поширення соціально небезпечних хвороб, ні гідної заробітної плати медикам, яка майже не відрізняється від мінімального прожиткового рівня.

На закупівлю ліків у рамках держпрограм заплановано майже на півмільярда гривень менше, ніж було торік. Інакше як катастрофічною ситуацію важко назвати. У бюджеті передбачено придбання ліків для хворих: на вірусні гепатити В і С — 9%, на туберкульоз — 28, на гемофілію — 27, на серцево-судинні та судинно-мозкові захворювання — 63% від реальної потреби. До того ж згорнули програму реімбурсації хворим на гіпертонію, спокусившись тим, що можна заощадити близько 100 млн грн. При тому, що в Україні серед причин високої смертності на першому місці саме серцево-судинні захворювання, які є одним з наслідків нелікованої гіпертонії.

Після бурхливих обговорень профільний комітет ухвалив рішення домагатися збільшення витрат на охорону здоров'я на 10 млрд грн. Половина цієї суми — на фінансування держпрограм. У першу чергу необхідно виділити кошти на порятунок онкохворих — 180 млн грн. для дітей і 135 млн. для дорослих. На діагностику і лікування хворих на вірусні гепатити В і С — 1.3 млн грн, на лікування хворих на туберкульоз — 600 млн грн. Окрім того, 1 млрд грн. просили виділити на закупівлю обладнання та апаратури, необхідної для виконання держпрограм.

Жодну з пропозицій у проекті бюджету не враховано.

Незважаючи на це, більшість членів профільного комітету віддали за нього свої голоси. Як відомо, не голосувала Оксана Корчинська, а депутати Олег Мусій та Ігор Шурма проголосували проти.

Після бюджетної ночі депутати роздавали інтерв'ю та коментарі, розтлумачуючи основні цифри державного кошторису. Медицина, як правило, не потрапляла у фокус. Тим цікавішим був коментар голови профільного комітету парламенту Ольги Богомолець, яка дала оптимістичний прогноз, запевнивши телеглядачів, що охорона здоров'я вже через 5 років буде сучасною та успішною. Один із шляхів розвитку — медичний туризм, який приносить чималі доходи у бюджети багатьох країн. На її думку, наших медиків потрібно направляти на стажування у найкращі зарубіжні клініки з умовою, що вони потім повернуться в Україну. Таким чином вдасться і кадрову проблему вирішити, і модернізувати систему охорони здоров'я.

Пацієнтів і медиків знову просять почекати

Щоб дожити до поліпшення, що настане років за п'ять, мусимо подолати бар'єри, які нас спіткають іще нинішнього року. Діти, яких перед телекамерами політики називають не інакше, як майбутнє нації, залишилися наодинці зі своїми стражданнями. Інтернет, здається, вибухне від розпачливих криків про допомогу — батьки не можуть забезпечити лікування своїм дітям. Запаси препаратів давно скінчилися. Торік було провалено всі держзакупівлі, коли почнуться нові поставки — ніхто не знає.

На маленьких пацієнтів чекає доросла рулетка. Хто і як ділитиме упаковки життєво необхідних ліків, зважаючи на недостатній рівень фінансування? У кращому разі їх зможуть закупити для дітей: з хворобою Гоше — 35%, з мукополісахаридозом — 29, для хворих на аутизм — 27, на гемофілію — 58%.

"Бюджети нинішнього і минулого років дуже схожі — вони байдужі до життя і здоров'я дітей, — переконаний голова правління Всеукраїнського товариства гемофілії Олександр Шміло. — Онкологія, вірусні гепатити, орфанні захворювання, на які страждають десятки тисяч маленьких громадян нашої країни, зовсім не враховуються при формуванні державного бюджету.

 У європейських країнах проблеми хворих на гемофілію вирішили ще тоді, коли для них з'явилися ліки. Вони ведуть повноцінний спосіб життя, а в нас — це інваліди. Мама Владика з Кіровограда у відчаї благає про допомогу. Коли у двомісячному віці його взяли на операцію, навіть не знали, що в малюка гемофілія. Через це він втратив дуже багато крові, але, на щастя, його врятували. Він би ріс жвавим і веселим, якби регулярно отримував необхідні ліки. Владику всього 7 років, а в нього вже руйнуються суглоби ніжки і ручки. Кожен день його життя — це боротьба з болем і бездушністю держави, від яких страждають і дитина, і його мама. І таких прикладів — безліч.

Зараз піднялася хвиля з приводу епідемії грипу. Що більше галасу, то більшу славу здобудуть чиновники — знайдуть кошти на ліки, терміново проведуть закупівлі за скороченою процедурою і т.д. Епідемію подолають, буде про що звітувати. А дітей, які стають інвалідами через те, що не мають доступу до медичної допомоги, — ніхто не бачить і не чує, крім батьків".

Якось один з депутатів сказав, що до Верховної Ради давно подано проект закону про відповідальність за жорстоке поводження з домашніми тваринами, але йому доведеться почекати. Бо терміново потрібно розглянути інший законопроект, поданий до парламенту Кабінетом міністрів України. Урядовці називають його проектом бюджету на 2016 рік, а насправді — це законопроект про жорстоке поводження з людьми. З тими людьми, яким дуже потрібна допомога і підтримка.

Не викликає оптимізму бюджет-2016 і в лікарів та медичних сестер, які вже втомилися чекати обіцяного підвищення заробітних плат, створення нормальних умов для роботи, вирішення проблем, які накопичуються в галузі вже не роками, а десятиліттями.

"Всі звикли до того, що медики в Україні — це раби, які повинні мовчки працювати за таку зарплату, якої не вистачає навіть на одну особу, не те що на сім'ю з дітьми, — вважає голова Громадської ради при МОЗ лікар невідкладної допомоги Максим Іонов. — У багатьох країнах мінімальна оплата праці за годину — 8 доларів. А скільки в нас?! Навіть муніципальні надбавки у січні-лютому знімають, залишаючи медиків на голодному пайку.

Скупий бюджет нинішнього року нічого не покращить у системі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Оскільки ціна на ліки зростає, з їх постачанням постійно виникатимуть проблеми. Ми давно чекаємо створення оперативно-диспетчерських служб, які б ефективно працювали. Те, що маємо сьогодні, — минуле століття, а не сучасна екстрена медицина. Вона працює як додаток до сімейної медицини — перевозить хворих до лікарні. Ми не можемо працювати так, як у європейських країнах, де реанімаційні заходи можуть робити вже дорогою до клініки.

Якщо скоротять медичні субвенції, у регіонах важко буде втриматися навіть на нинішньому рівні. Від колег я знаю про ті проблеми, які є у багатьох районах, — старі побиті машини, погані дороги, перебої з ліками. Гостро стоять і кадрові проблеми. На виклики до хворих дітей повинні їздити лікарі, а їх у бригадах усе менше. Через те, що педіатричну службу зруйнували, рівень медичної допомоги дітям значно впав.

В охороні здоров'я склалася така атмосфера, що, куди не звертайся, у які дзвони не бий, — з боку управлінців повна байдужість і безвідповідальність. Економія бюджету, як би її не називали, це економія на нашому здоров'ї і житті".

"Політики люблять повторювати, що реформи подібні до шоку, їх треба витримати, щоб стало краще, — каже голова правління Спілки захисту прав пацієнтів "Здоров'я нації" Валентина Очеретенко. — Коштів на охорону здоров'я та соціальні проблеми не виділяють, називаючи це примітивним популізмом. Із цим можна було б погодитися, якби не постійне збільшення фінансування тих статей бюджету, які призначені для можновладців.

Чим пояснити той факт, що видатки на систему охорони здоров'я зменшили на 5%, у той час як на лікувально-профілактичне обслуговування адміністрації президента, уряду, парламенту збільшили на 20,5%? Бюджет медицини такий, що для 70% населення медична допомога буде недоступною.

Згідно з рекомендаціями ВООЗ держави повинні направляти на охорону здоров'я своїх громадян не менше ніж 5% ВВП. Будь-яке зниження призводить до руйнування системи охорони здоров'я, а рівень та доступність медичної допомоги різко падають. Минулого року у нашому бюджеті було закладено 3,8% ВВП. У бюджеті -2016 на охорону здоров'я заплановано всього 2,5% ВВП.

Зважаючи на це, неможливо повірити, що держава дбає про своїх громадян і думає про майбутнє".

Ольга Скрипник
http://gazeta.dt.ua/HEALTH/byudzhet-medicini-v-rik-chervonoyi-mavpi-_.html

Немає коментарів: