ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

понеділок, 28 грудня 2015 р.

О.Квіташвілі: Чому досі не запроваджені клінічні протоколи, які могли б стати потужним ударом по фармацевтичній корупції


Тиждень обговорив із міністром охорони здоров’я Олександром Квіташвілі терміни запровадження клінічних протоколів і проблеми боротьби з фармацевтичною корупцією.

Чому досі не запроваджені клінічні протоколи, які могли б стати потужним ударом по фармацевтичній корупції?

— Цю тему багато хто розуміє не дуже добре, тому нею легко маніпулювати. Якби в Україні не було лікувальних протоколів, люди не проходили б лікування. Тобто лікар не зміг би працювати. Але, щоб сплачувати за послугу, треба розрахувати її вартість. Для цього потрібен правильний протокол лікування, але не старий, а новий. Усі європейські протоколи спрямовані на те, щоб максимально зменшити вплив фармацевтичної індустрії на процес лікування. Необхідно взяти їх за основу. Твердження, що в Україні немає протоколів, свідчить про незнання питання. Зараз діють старі, але нам потрібні нові. У 2015 році затверджено 15–18 протоколів. Богомолець, мабуть, не знає, що МОЗ не пише протоколів (чиновники таким не займаються). Це справа лікарів-практиків, асоціацій. Але ці асоціації практикуючих лікарів постійно між собою воюють: одні пишуть протоколи, а інші ними не користуються.

І який вихід із ситуації?

— Слід взяти європейський протокол, підігнати його під українські реалії (повне копіювання коштуватиме задорого) і запустити в дію. Але заявляти, що міністерство не зробило протоколів, можуть лише ті, хто нічого не розуміє. І це дивно, адже вони лікарі за фахом… Я згоден, лікувальні протоколи потрібні. Але ще потрібні й стандарти лікування. І не обов’язково спочатку прийняти протоколи, а потім уже розраховувати ціну послуги. Протокол не документ. Він змінюється кожен рік-півтора, коли з’являються нові препарати, методи лікування, технології. Якщо зараз витратимо рік-два на розписування протоколів, то на той час вже з’являться нові. Ми постійно будемо відставати. Тому все слід робити паралельно: правильно фінансувати, мі­ня­­ти форму господарювання і впро­вад­жувати нові протоколи через оплату послуг. Але це все неможливо зробити швидко.

за статтею Тетяни Омельченко
http://tyzhden.ua/Politics/154658

Немає коментарів: