ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

понеділок, 6 липня 2015 р.

ОЛЕКСАНДР КВІТАШВІЛІ: Я НЕДООЦІНИВ ТУ МАШИНУ БЮРОКРАТІЇ, ЯКА ТУТ БУЛА


Головною проблемою реформ в Україні є сильна зарегульованість виконавчої вертикалі законодавством та слабка автономія Кабміну у прийнятті рішень. Про це в ексклюзивному інтерв’ю "5 каналу" заявив міністр охорони здоров'я Олександр Квіташвілі.

"ПРО ПЛАНИ СВОЄЇ ВІДСТАВКИ ДІЗНАВСЯ З ПРЕСИ"

- Фракція Блоку Петра Порошенка ініціювала Вашу відставку на цьому тижні. Ви дізналися про це з преси, чи з Вами провели якусь розмову, висловлюючи невдоволення?

- Ні, я дізнався про це з телебачення і з преси. Зі мною ані голова фракції, ані хтось інший не спілкувався.

- Тобто для Вас це була несподіванка?

- Це довго готувалося, варилося, але для мене було дивно, що така ескалація цієї теми була за дні фактично. І у мене не було можливості пояснити їм ситуацію.

- Що саме варилося?

- Там всі чекають ці законопроекти, які там давно готові, але ніяк не потраплять в Раду, було багато претензій… Це велика еклектична група людей, які працюють в Раді… Я не сумніваюся в їхніх добрих намірах, але! Є певні інтереси, в кожного є свої політичні інтереси…

- Ви думаєте, що йдуть торги за Вашу посаду?

- Це все буде наглядно в наступні два тижні, будемо дивитися. Якщо вони прийматимуть закони, то це означатиме, що країна дійсно на шляху реформ. Якщо ж там не будуть прийматися закони, і це все загрузне у тому, хто там буде після мене, то це означатиме, що все впирається у мою персону, ну або не знаю там хто… Але я не хочу йти зі скандалом, я багато про це казав, це для країни не потрібно, потрібно на це дивитись по-державницькому. Добре було б, якби я мав змогу передати повноваження наступнику, ввести його в курс справи, дати йому пораду, щоб був прецедент передачі влади, що життя не закінчується, а продовжується… Таке наступництво під час реформ дуже важливе. Головне, щоб людина розуміла, що зроблено. Базис в цієї людини буде добрий, щоб йти вперед, реформувати систему, бо зараз щось переробляти не знаю, чи є сенс, бо щось там придумати нового вже неможливо. Ми цю програму готували чотири місяці, багато людей над цим працювало. Це той шлях, який пройшли усі пост-радянські та східноєвропейські країни по реформі. Нічого нового неможливо буде придумати там вже.

- Давайте повернемося на початок. Після заяви про те, що Ви все ж таки полишаєте посаду, Ви вже самі заяву написали, чи спілкувалися Ви з Арсенієм Яценюком?…

- Так, звичайно.

- …з фракцією БПП, можливо - з Петром Порошенком?

- Ні, я не говорив з фракцією, я не говорив з Президентом. Я зустрівся з головою АП, паном Ложкіним (Борис Ложкін, чільник Адміністрації Президента – Ред.), звичайно я говорив з Арсенієм Петровичем. У мене проблем комунікації ані з прем'єром, ані з Адміністрацією Президента не було ніколи. Прийти, пояснити свою позицію, і так далі.

- Як вони відреагували?

- Я позначив свою позицію. Там люди всі прагматичні дуже. Я сказав - так склалася ситуація, чому, як – потім будемо аналізувати. Але зараз ось така ситуація! Є пакет законопроектів, який там лежить, і є з іншого боку я. Якщо це заважає, то щось можна прибрати. Два варіанти було – або вони голосують і мене знімають, або не знімають, або не голосують, якщо не вистачає голосів. Але як тоді з такою Радою працювати? Це вже такий прецедент, який не дає нормально працювати законодавчому органу приймати закони. Тому, якщо я був фактором, який прийняттю законів заважав, то мені легко цей фактор прибрати. Я неодноразово казав, що я приїхав до України не в політичні ігри грати. У мене немає політичних амбіцій, я не буду балотуватися в депутати чи ще там кудись. Я приїхав робити справу…



- А що Ви будете робити, якщо Рада розгляне Вашу заяву і не дасть добро на Вашу відставку?

- Не дасть?!

- Ну можливо ж таке…

- Ну, слухайте, якщо ми ще в такі ігри гратися будемо… Це ж імідж країни, врешті-решт.

- Ви сказали, що не будете залишати країну, не будете їхати з країни, а допомагатимете тому, хто буде після Вас.

- Так.

- В якій ролі?

- Передача справ – нормальна практика. Коли людина приходить, неважливо звідки – це важко. Перші два місяці. Прямо хвиля йде. Йде потік інформації, і якщо будуть певні пріоритети, він зможе аналізувати і приймати рішення… В України зараз немає часу розбиратися, тому нова людина має знати – ось це - горить, і треба робити швидше. Це можна трошки пізніше. Тому я хочу залишитися, якщо таке побажання буде у нового міністра. Наразі Україна проходить через важкі часи, і я вважаю, що мій досвід і те, що я вже знаю про те, що відбувається в країні – це буде допомога в розвитку системи охороні здоров'я, і якщо хтось мене попросить – я буду працювати на благо країни.



- Вас не образила позиція Міхеіла Саакашвілі, який ще до того, як з'явилися чутки про Вашу відставку, сказав, що Вам треба піти? Сказав, мовляв, людина хороша, але недостатньо агресивна. Вас не дивує така позиція, не зачіпає?

- Ні, я Міхеіла Саакашвілі знаю багато років, ми працювали разом, ми зробили дуже велику справу в Грузії, ми реформували систему охорони здоров'я, і я його добре знаю - як людину, як друга, як політика. Мене здивувало те, що він свою заяву зробив перед моєю. Ми з ним багато розмовляли раніше, і він радив мені бути більш агресивним. Я так не вважав, і ось чому. Коли прийшов до міністерства, там і так було багато агресії. Там було протистояння і з фармацевтичним сектором, і всередині багато агресії було, і з різними держпідприємствами… І консолідувати оцю величезну команду ще нікому з реформаторів… Нам треба, щоб була підтримка – в тому числі і депутатів, і ринку. Неможливо провести якісь зміни у фармацевтичному секторі, якщо не буде підтримки учасників ринку. Тому я думав, що консолідувати все це краще, ніж йти з кимось на конфронтацію. Треба якось консолідувати…

"Я ОБРАВ ТРЬОХ ЗАСТУПНИКІВ З 40 КАНДИДАТІВ"

- Вам не здається, що це був прояв деякої слабкості, коли Ви дозволили призначити собі в заступники людину на прізвище Павленко?… Олександра Павленко, ім'я її ще під час виборів пов'язували з Тігіпком, з іншими людьми. Вона не людина з галузі, вона юрист, ми не бачили її успіхів в інших галузях, і є питання – яким шляхом вона потрапила в міністерство.

- Всі мої рішення…

- Це було Ваше рішення?

- Так, всі рішення були мої, і я виходив з елементарних, прагматичних бачень свого. Ця людина має юридичну і фінансову освіту, вона вільно розмовляє англійською, у неї великий досвід вирішення проблем, solutioncase, як це англійською називається… І я з усіма, хто працює зараз у міністерстві, проводив довгі співбесіди…

- Як ви взагалі зійшлися, хто Вам порадив цю людину?

- Я Вам скажу. Ніхто нікого не радив. Коли я приїхав у грудні в міністерство, нам передали велику папку, там було 300 з чимось кандидатів, різні компанії, які шукають кандидатів по всьому світу, "хедхантери", от у мене була така папка. З неї я зустрівся з 40 людьми десь. І з цього пулу я обрав трьох людей. І чомусь, коли призначення сталося, шлейфом одразу пішло, що мене хтось змусив, або когось я хотів призначити, а мені не давали… І це були більше чутки, ніж реальність. Я відповідаю за свій вибір, бо я приводжу людину у свою команду. Ніхто не приходив працювати вічно в міністерство, і всі нормально знали, що якщо щось там не так буде, то ми як казали "здрастє", можемо сказати "до побачення". Тому я нічого там трагічного не бачу. Вона працювала по 18-20 годин, те ж саме можна сказати про Ігоря Перегинця, проти нього наразі починаються якісь дивні рухи, а він протягом останніх десяти років працював взагалі поза держслужбою, працював він у ВОЗ, був у США, добре знає англійську… Ми створили молоду, англомовну команду. Всі мої "зами" - англомовні. Це дуже важливо, бо коли розмовляєш з донорами, з інвесторами, треба їхньою мовою, а не через перекладача. Це сучасна, хороша команда. І всіх я набирав сам – і там, і там.

- Чому ж тоді людини не помітили результатів роботи молодої англомовної команди?

- Ну, знаєте, хто запитує, хто цікавиться – той побачить. В депутатському корпусі багато людей, які цікавилися роботою в МОЗ, приходили дивилися, брали участь в засіданнях. Ми почали ламати систему, яка будувалася кілька десятків років, бетонувалася і цементувалася. Яка була побудована на корупції і фаворитизмі. Боротися було часом дуже важко, дуже важко, тому що там багато було підводних течій, тому що інформаційно щось кудись не доходило… Ми це прибрали, щоб інформація доходила, от кілька днів тому я затвердив всі номенклатури, що треба закупити. Ми прибрали всі ці схеми і прибрали ці схеми з закупок. Не можна казати, що результатів немає, ми багато зробили. Може, це було повільно, але ми боролися. До речі – без допомоги Ради і профільного комітету, абсолютно! Бо там нульова допомога була.

"ДЛЯ РЕФОРМ КАБМІН, ПРЕЗИДЕНТ, РАДА МАЮТЬ ПРАЦЮВАТИ РАЗОМ. У НАС З ЦИМ ПОГАНО"

- Ви казали, що реформи гальмували, що був сильний спротив. Де він був? Всередині МОЗу? Чи ззовні?

- Давайте я скажу….

- Кабмін? Адміністрація Президента? Рада?

- Ні! От кожен, хто задає такі питання, думає, що я зараз розкажу, як там якась Баба Яга сидить і ось таке робить. Це не так. Це загалом система управління. Вона дуже важка. Дуже багато законів, які регулюють дуже вузькі напрямки. Коли закон прописує, скільки має бути спирту в склянці з йодом… Чим детальніший закон, тим менше дискреції у виконавчій владі щось робити. У нас колективний орган – Кабмін. І вже на цьому рівні він дуже обмежений у повноваженнях. Це ще і ще зменшує функції міністерств. І через таку вертикаль, всі рішення мають прийматися через Кабмін, колективний орган. А щоб щось міняти, треба через колективний орган. І такий потік дій гальмує систему. І якщо ми хочемо швидких результатів… От сьогодні важливий день – в Києві з'явилася нова поліція. Це так добре, це так важливо! Але ви спитайте Арсена Авакова, яким потом, якою кров'ю далися йому ті закони – написати їх і прийняти, щоб вони пройшли через Верхвону Раду, щоб поліція з'явилася!

- Але служба була створена до прийняття закону!

- Але ж це якраз показово! Що закони приймають у п'ятницю, а служба починає роботу в суботу! Швидко результати не даються. Концепція зміни поліції була написана в січні, я читав цей проект! І якщо не міняти щось в країні, то ми будемо кожну таку зміну по три-чотири місяці чекати.

- Ну значить треба волю виявляти!

- Яку волю…

- МВС почало робити цю реформу, не дивлячись на відсутність законів взагалі…

- А ми так не можемо! Ми ж не МВС! Не можемо ми відходити від надання послуг, це неможливо! Мене ж посадять, всіх посадять! Це взагалі нереально. Коли країна розуміє, що треба реформуватися, всі мають працювати, як одна команда. І Кабмін, і Президент, і що найважливіше – законодавчий орган.

- А як у нас?

- А у нас дуже погано! Бо коли депутатський корпус не може прийняти пакет законів від Мін’юсту, який вже в Раді лежить кілька тижнів, і який дозволить підняти Україну на 30 позицій у рейтингу Doing Business, а один пункт – це мільярд доларів… Коли замість того, щоб такі закони приймати, якісь там питання вирішуються - ми втратили шанс у 2016 році отримати нові гроші в країну. Оцей результат, який був прийнятий пізно, не потрапить вже в рейтинги, потрапить тільки в новому році. І це тільки Мін’юст. Тепер МВС. У всіх, я не кажу вже про фінанси… У нас три мільярди доларів зависли від Всесвітнього банку, гроші МВФ, а всі говорять про мою відставку…

"ПОМИЛКОЮ БУЛО ОБІЦЯТИ ЩОСЬ В КОРОТКІ СТРОКИ"

- Що Ви вважаєте Вашим найбільшим досягненням і Вашою найбільшою помилкою?

- Я думаю, що по досягненням, то напрацьовані закони є найбільшим досягненням. Їх ще ніхто не бачив, але вони змінять повністю підходи до роботи. Я їздив по країні, презентував ці закони, і я бачив, що є величезний попит до змін. Ми змогли докорінно змінити систему не тільки держзакупівель, але і як адмініструють державні програми. Всі концентруються на торгах, а там є проблеми і по номенклатурі і по роздачі по країні. Ми змогли розвернути майже втрачений проект Всесвітнього банку. До речі, минулого року, через бездіяльність Міністерства, було втрачено $100 млн для реформ – вони мали прийняти три документи і один лист. Був проект на 340, а потім стало 215. З Кабміну і АП вдалося це розрулити і за 9 днів підготувати те, що вони не могли зробити за 9 місяців. І з червня проект почав працювати, це $215 млн на розвиток системи охорони здоров'я в країні – це допомога реформам. Це і капітальні вкладення, і інші. Ми змогли домовитися з Глобальним фондом про підтримку в $162 млн на підтримку лікування туберкульозу, СНІДу. Ми повернули роботу з багатьма міжнародними організаціями, які вже було не хотіли, бо їм було нецікаво з МОЗом, бо були проблеми комунікації. На їх листи не відповідали, на їх зустрічі не приходили, англійською з ними не говорили. От, до речі, коли йдеться про держзакупівлі, закон більш-менш нормальний є, але навіть з ним поки що міжнародні організації поки що не зовсім готові працювати. Вони і не були до речі готові. Ми показували їм, що ми інша команда, що ми не хочемо робити там відкати… І міжнародна спільнота почала реагувати на нас. Також і внутрішня спільнота – медична спільнота… і фармацевтична індустрія, з якою ми багато говорили, кожен тиждень зустрічаємося, намагалися розрулити всю цю зарегульованість… Отож, імідж МОЗУ нам якось вдалось підняти.

- Добре, а помилка?

- А помилка - я недооцінив ту машину бюрократії, яка тут була… Помилкою було обіцяти щось в короткі строки, що потім стало неможливо. Пам'ятаю, після зібрання робочої групи, яка почала працювати над цими законами, в лютому, я сказав потім в інтерв'ю – "От у березні ми занесемо" (закони в Раду – Ред.), бо місяця мало б вистачити. Коли я це зробив, один хороший юрист сказав - "Ви що, в березні думаєте"? Ну ясно, що в березні. А він каже, що неможливо. Як неможливо? На його думку, до червня неможливо буде. І почав мені казати про узгодження, Кабмін і ще щось. Я думав, що вони жартують або лякають мене… Це ж у лютому було, а ось вже початок липня, і нічого в Раді немає! Було помилкою недооцінювати цю ситуацію. Реальність настала пізніше. І ще те, що я людина, яка думає, що можна знайти якусь спільну позицію. І це теж була помилка щодо деяких індивідуальних товаришів – що там було більше віри, ніж мало б бути… Якщо в цілому, було важко, але було дуже цікаво, і я щасливий, що така можливість мені була дана Президентом, прем'єром, головою Ради, попрацювати на благо цієї чудової країни. Чудова обстановка в Кабміні, не слухайте, що про них говорять, там нормальна обстановка. Якщо дати більше свободи Кабміну і міністерствам, то можна швидше отримувати результат.

Тетяна Даниленко, "5 канал"

http://www.5.ua/interview/Oleksandr-Kvitashvili-Ya-nedootsinyv-tu-mashynu-biurokratii-iaka-tut-bula-86359.html

Немає коментарів: