ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

субота, 30 травня 2015 р.

Нові схеми лікування резистентного туберкульозу на основі найновітніших ліків


28 травня 2015 року в Українському національному інформаційному агентстві "Укрінформ" відбувся круглий стіл на тему: Нові схеми лікування резистентного туберкульозу на основі найновітніших ліків – надія для видужання для десятків тисяч хворих в Україні і мільйонів хворих в світі.

Круглий стіл організований Фундацією «Громадський рух «Українці проти туберкульозу» та Національним інститутом фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України.

Метою круглого столу було підняти на якісно новий рівень поінформованість та зацікавленість широких медичних кіл, громадськості та хворих на туберкульоз в перспективних шляхах подолання чуми ХХІ століття – резистентного туберкульозу.

Теми, які були обговорені в ході круглого столу:
1. Резистентний туберкульоз як смертельний виклик людству.
2. Розробка нових методів лікування туберкульозу в світі, які відповідь на проголошення в 1993 році Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) туберкульозу як глобальної небезпеки. Стратегія ВООЗ «Подолати туберкульоз».
3. Стійка прихильність з боку хворих до лікування та нові ліки – дві складові успіху у боротьбі із резистентним туберкульозом.

Участь у круглому столі взяли представники ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України», Державної установи "Український центр контролю за соціально небезпечними хворобами Міністерства охорони здоров’я України», Всесвітньої організації охорони здоров’я, головні фтизіатри з регіонів України та представники громадських організацій.

Із доповідями з основних питань виступили завідувач відділу хіміорезистентного туберкульозу ДУ «Національний інститут фтизіатрії та пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України» доктор медичних наук, професор Світлана Черенько та представник Бюро ВООЗ в Україні Юлія Чистякова.

Інформаційна довідка до круглого столу 

Україна приєдналась до клінічних випробувань нової схеми лікування хворих на чутливий та хіміорезистентний туберкульоз.

Незважаючи на деякий прогрес, що був досягнутий в останні роки в боротьбі з туберкульозом (ТБ) в світі, туберкульоз залишається постійною проблемою в країнах Східної Європи, до яких належить Україна, Африки, Азії і Південної Америки. Попри значні зусилля та кошти, які витрачають на боротьбу з туберкульозом, майже у 9 млн. людей щороку розвивається ця недуга, а 1,5 млн. осіб помирають. Туберкульоз є в даний час одним з головних інфекційних захворювань, які є причиною смерті, ніж будь-коли в історії людства. Нинішні протитуберкульозні препарати першого ряду, які використовуються понад 40 років, є відносно неефективними в боротьбі з ТБ в умовах поширення хіміорезистентнх штамів мікобактерій туберкульозу. Зокрема, кількість випадків МРТБ, за інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, збільшилася від 29 тис. до 53 тис. у період 2008—2010 рр., а у 2013 році ця цифра наближається до 500 тис.



Після проголошення в 1993 році Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) ТБ як глобальної небезпеки, було створено декілька громадських організацій, які розпочали процес розробки нових методів лікування туберкульозу. Однією з таких організацій є Глобальний альянс з розробки протитуберкульозних препаратів (Global Alliance for TB Drug Development). ТБ-альянс був задуманий на засіданні лютого 2000 в Кейптауні, Південна Африка, присвяченому протидії туберкульозу в Африці, де зібралися 120 представників з академічних, промислових, великих державних установ, неурядових організацій та донорів, щоб обговорити проблеми лікування туберкульозу. Учасники підкреслили необхідність розробки нових протитуберкульозних препаратів і проведення наукових досліджень щодо впровадження нових схем лікування. В результаті прийнятої "Декларації у Кейптауні" було складено дорожню карту для розробки нових протитуберкульозних препаратів і відзначено необхідність для створення ТБ Альянсу. ТБ Альянс є некомерційним державно-приватним партнерством. Він працює як віртуальна біотехнологічна фірма, співпрацюючи з науково-дослідними інститутами та фармацевтичними компаніями. Зберігаючи нагляд за проектами розробки нових протитуберкульозних препаратів, ТБ Альянс передає розробку нових протитуберкульозних препаратів державним та приватним партнерам, забезпечуючи фінансування та наукове керівництво. В залежності від проекту, ТБ Альянс виступає як співінвестор і співрозробник, фінансує і управляє проектом або є власником інтелектуальної розробки чи ліцензії. Місією ТБ Альянсу є забезпечення доступу до ефективного лікування туберкульозу в країнах, що розвиваються, як тільки розробки будуть завершеними. Для цього ТБ Альянс співпрацює з національними та міжнародними партнерами.

На сьогодні завершені клінічні випробування 3-х нових протитуберкульозних препаратів – бедаквіліну, деламаніду і претоманіду. Проте для лікування туберкульозу необхідно застосовувати комбінацію декількох ліків з різним механізмом дії для попередження розвитку медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу і забезпечення виліковування.

Перелічені препарати застосовувались в клінічних випробуваннях в складі старих схем лікування і показали додатковий клінічний ефект порівняно з базовим лікуванням. Базове лікування чутливого туберкульозу передбачає застосування 4-х протитуберкульозних препаратів І ряду протягом 6 місяців, а мультирезистентного туберкульозу – 6-5 препаратів І і ІІ ряду протягом 20 місяців. Таке лікування сьогодні недостатньо ефективне, що підтримує епідемію туберкульозу. Низька ефективність лікування протитуберкульозними препаратами І ряду обумовлена поширенням хіміорезистентних штамів мікобактерій туберкульозу, а ІІ ряду – їх недостатньою активністю у відношенні збудника туберкульозу і також поширенням резистентності до них.

На сьогодні за даними ВООЗ ефективність лікування мультирезистентного туберкульозу в світовій когорті пацієнтів становить 46% за показником «ефективне лікування». У решти пацієнтів лікування невдале і вони поповнюють джерела інфекції, що сприяє передачі мультирезистентго туберкульозу в популяції. Більшість з цих пацієнтів помирає протягом 1-5 років.

Однією з головних причин розвитку медикаментозної резистентності мікобактерій туберкульозу до відомих протитуберкульозних препаратів є низька прихильність до лікування з боку хворих. Тривале лікування супроводжується достроковим його припиненням через небажання приймати велику кількість ліків тривалий час (20 місяців) і побічні реакції. Зазвичай для лікування мультирезистентного туберкульозу пацієнт повинен щоденно приймати як мінімум 11 таблеток і 1 внутрішньом’язеву ін’єкцію щоденно. Препарати мають побічні реакції, які пацієнти важко переносять, що призводить до пропуску добових доз і перериванню лікування.

Зважаючи на низькі результати лікування хворих на туберкульоз, для викорінення цього захворювання потрібні розробки нових схем з такою комбінацією протитуберкульозних препаратів, які б дозволили скоротити основний кус лікування. Перспективними в цьому плані є розробки схем з новими високо активними протитуберкульозними препаратами – бедаквіліном, деламанідом, претоманідом.

Наразі зараз одночасно в світі випробовується 12 схем лікування, з яких 2 найбільш перспективні схеми випробовує ТБ Альянс. В ці схеми входять 3 протитуберкульозних препарати, з яких один новий – бедаквілін або претоманід. Всі клінічні випробування завершаться до 2020 року після чого ВООЗ буде рекомендувати нові схеми лікування туберкульозу на підставі результатів цих досліджень.

В Україні стартували клінічні випробування схеми лікування з претоманідом. В схему лікування входить претоманід, і 2 відомі протитуберкульозні препарати, які мають бактерицидну дію у відношенні мікобактерій туберкульозу, піразинамід і моксифлоксацин. Для чутливого туберкульозу тривалість лікування становить 4 місяці замість 6 місяців при лікуванні звичайними схемами і 6 місяців для лікування мультирезистентного туберкульозу. При цьому пацієнт буде приймати 5 таблеток замість 12 таблеток для чутливого туберкульозу та 5-6 таблеток (залежно від дозування претоманіду) замість 11 таблеток і 1 ін’єкції для мультирезистентного туберкульозу.

Цей проект на відміну інших, що проводились по випробуванню нових протитуберкульозних препаратів оцінює не один препарат, а їх комбінацію, що дозволить виявити найбільш ефективну схему лікування туберкульозу. Нова схема дасть змогу скоротити лікування пацієнтів у 6 разів і буде в 10 разів дешевшою, ніж за нинішнього режиму лікування МРТБ, зазначив M. Спігельман – президент ТБ Альянсу. Нова комбінація може також зменшити кількість препаратів для лікування МРТБ в 33 рази (від 12 600 на курс до 360 таблеток) і усунути потребу в ін’єкційному введенні препаратів.

Ці клінічні випробування узгоджуються з новою стратегією ВООЗ «Кінець туберкульозу», в якій встановлені амбітні цілі щодо викорінення туберкульозу до 2035 року. Очікують скоротити кількість смертей від туберкульозу на 95% порівняно з 2015 роком, на 90% кількість нових випадків захворювання та забезпечити повний безкоштовний доступ до лікування. Третій розділ цієї стратегії передбачає інтенсифікацію наукових досліджень та інновацій.

http://www.civicua.org/news/view.html?q=2484413

Немає коментарів: