ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

пʼятниця, 27 березня 2015 р.

АМКУ - рекомендації про припинення дій, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію


АНТИМОНОПОЛЬНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ 
РЕКОМЕНДАЦІЇ

Про припинення дій, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію

В Антимонопольному комітеті України (надалі – Комітет) в 2014 році було започатковано дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами, що включає види послуг, які надаються аптечними закладами України під час організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами; проведення оцінки & ціноутворюючого впливу на вартість лікарських засобів; визначення стану конкуренції на цьому ринку та дотримання його учасниками вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

За результатами дослідження встановлено наступне.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про лікарські засоби», роздрібна торгівля лікарськими засобами на території України здійснюється підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами – суб’єктами підприємницької діяльності на шустані ліцензії, яка видається в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно ДО Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31.10.2011 № 723 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2011 року за № 1420/20158 надалі – Ліцензійні умови);
торгівля лікарськими засобами — діяльність з придбання, зберігання та продажу готових лікарських засобів через аптеку та її структурні підрозділи (у тому числі ліків, виготовлених (вироблених) в умовах аптеки) безпосередньо громадянам для їх особистого споживання, закладам охорони здоров’я (крім аптечних закладів), а також підприємствам, установам та організаціям без права їх подальшого перепродажу.

Реалізація (відпуск) лікарських засобів громадянам здійснюється, як правило, у роздрібній торговельній мережі – аптеках, аптечних пунктах,
Відповідно до Ліцензійних умов:
аптека – заклад охорони здоров’я, основним завданням якого їй забезпечення населення, закладів охорони здоров’я підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі;
аптечний пункт — структурний підрозділ аптеки, який створюється лікувально- профілактичних закладах, основним завданням якого є забезпечення населення лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі готовими лікарськими засобами.
Учасниками ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами є суб’єкти господарювання незалежно від форми власності, які отримали відповідну ліцензію та здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами через аптеки та аптечні пункти.
Для кожного місця провадження господарської діяльності відокремленого структурного підрозділу, який провадитиме господарську діяльність на підставі отриманої ліцензіатом ліцензії, Державна служба України з лікарських засобів (надалі – Держлікслужба України) видає ліцензіату засвідчені нею копію ліцензії та копію відповідного додатка до ліцензії (за наявності). Аптечні заклади повинні мати порядковий номер та, за бажанням ліцензіата, найменування.

Згідно інформації Держлікслужби України, станом на 01.01.2014 в Україні:
• кількість ліцензіатів, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами становила 6384;
- кількість аптечних закладів складала 21 461 з них – 15831 аптек, 5164 аптечних пунктів, 466 аптечних складів;
- за формою власності аптечні заклади поділяються наступним чином:
3249 аптечних закладів державної та комунальної власності, 15 364 – приватної форми власності, 2382 – колективної форми власності.
Отже, при наявності у 6384 суб’єктів господарювання ліцензій на роздрібну торгівлю лікарськими закладами, торгівля лікарськими засобами здійснюється у 20995 аптечних закладах, що свідчить про те, що більшість ліцензіатів мають декілька місць провадження своєї господарської діяльності, тобто мають розгалужену мережу аптечних закладів.



Оскільки, нормативно-правовими актами у сфері обігу лікарських засобів не надано визначення поняття «аптечна мережа», при проведенні дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами Комітетом використовувались підходи, які вже існують у фармацевтичній галузі та застосовуються професійними консалтинговими компаніями і є прийнятними для ринку.

Аптечна мережа – це аптеки, консолідація яких відбувається за певними спільними за єдиною метою принципами діяльності.
Аптечні мережі, зокрема, класифікуються:
1. За кількістю аптечних закладів в структурі об’єднання:
- одиночні;
- мала (2-5 торгових точок);
- середні (6-10 торгових точок);
- крупні (11-25 торгових точок);
- великі (26-50 торгових точок);
-мегамережі (> 50 торгових точок).

2. За територією поширення господарської діяльності аптечної мережі:
- локальні (1 область);
- регіональні (<5 p="">- мультирегіональні (> 5 областей в > 2 регіонах);
- національні (всі регіони, >100 торгових точок, >15 областей).

До моменту купівлі лікарських засобів кінцевими споживачами в аптеці, лікарські засоби проходять певний шлях від виробника/ імпортера до оптових дистриб’юторів, далі від оптовиків до аптечних мереж (або від вітчизняного виробника до аптечних мереж), а тільки потім через аптеку потрапляють до кінцевого споживача, який купує ліки для власного споживання. При цьому, кожна ланка просування лікарського засобу впливає на остаточну ціну реалізації лікарських засобів для безпосереднього споживача.
Під час дослідження було встановлено, що комунальні та комерційні аптечні мережі застосовують однакові методи та підходи до організації роздрібної торгівлі лікарськими засобами. В результаті опитування 20 аптечних мереж, 19 з яких повідомили про надання вітчизняним виробникам, імпортерам, маркетуючим організаціям (підприємства, які замовляють маркетингові послуги в інтересах виробників/імпортерів лікарських засобів) (надалі – Замовники) маркетингових послуг, зокрема таких, як:

1. Виконання обсягів закупівлі та реалізації лікарських засобів з надання відповідних звітів про виконання встановлених показників.
Вартість таких послуг коливається від 0,01 % до 30% від вартості закупленої продукції. Оплата здійснюється щомісячно або щоквартально.
Відповідно до маркетингових договорів зазначеного типу, сторонами узгоджено пріоритетний асортимент продукції Замовника, перелік торгових точок аптечної мережі Виконавця, на які розповсюджується дія договору, плани закупівель та/або реалізації окремих найменувань препаратів Замовника (за виконання яких передбачено виплату винагороди Виконавцю послуг) та перелік дистриб’юторів, у яких аптечна мережа повинна закуповувати фармацевтичну продукцію Замовника.
Такі маркетингові послуги надаються аптечними мережами принаймні 14 Замовникам послуг: 8 вітчизняним виробникам лікарських засобів, 4 імпортерам, 3 маркетуючим організаціям.

2. Забезпечення постійної наявності товару Замовника, щодо якого надаються маркетингові послуги (зокрема, підтримання постійного товарного залишку).
Вартість таких послуг коливається від 1 % (за підтримання постійного товарного залишку в аптеці) до 25 % (у разі перевиконання плану закупівель на 20 %) від вартості закупленої продукції Замовника. Оплата здійснюється щомісячно або щоквартально.
Такий тип маркетингових послуг надається аптечними мережами принаймні 10 Замовникам послуг: 4 вітчизняним виробникам, 5 імпортерам, 1 маркетуючій організації.

3. Включення товару Замовника маркетингових послуг до інформаційної бази Виконавця.
Разова плата (у формі 100 % передоплати) становить від 1000 грн. та більше за домовленістю сторін.
Такий тип маркетингових послуг надається аптечними мережами принаймні 9 Замовникам маркетингових послуг: 4 вітчизняним виробникам, 4 імпортерам, 1 маркетуючій організації.

4. Викладка товару Замовника згідно затвердженого асортименту та погодженої Замовником планограми в торгівельному залі аптеки.
Вартість таких послуг коливається від 15 грн. за 1 виставлену на вітрину упаковку препарату до 2% від суми закупівлі препаратів Замовника за звітний період (місяць).
Викладка товару є однією з маркетингових послуг, що надаються майже усім Замовникам послуг, разом із цим як мінімум 9 Замовників послуг встановили за це окрему плату, зокрема, 4 вітчизняних виробника,4 імпортера, 1 маркетуюча організація.

5. Оригінальне оформлення прилавків і вітрин, організація презентацій для споживачів, тощо.
Вартість таких послуг коливається від 700 грн. до 5% від суми закупівлі препаратів Замовника за звітний період (місяць).
Принаймні 2 Замовниками маркетингових послуг (вітчизняними виробниками) встановлено окрему вартість для послуг такого типу.

6. Інформування кінцевих споживачів про товари Замовника шляхом розміщення рекламно-інформаційних матеріалів та сприяння навчанню співробітників Виконавця навичкам, необхідним для сприяння просування товару.
Вартість таких послуг коливається від 1 грн. за одного усно поінформованого споживача, до 7 000 грн. за організацію презентації для фармацевтичних працівників аптечної мережі.
Принаймні 13 Замовників маркетингових послуг повідомили про надання таких послуг, зокрема, 5 вітчизняних виробників, б імпортерів, 2 маркетуючі організації.
Наявна в Комітеті інформація свідчить, що більшість Замовників маркетингових послуг (вітчизняних виробників, імпортерів, маркетуючих організацій) замовляє у аптечних мереж комплекс маркетингових послуг, який, зокрема включає: виконання плану закупівлі/реалізації товарів, забезпечення постійної наявності товарів Замовника в аптечній мережі, підтримання товарного залишку, викладку товарів Замовника (зокрема, згідно затвердженої планограми), розміщення додаткового торгівельного обладнання, розміщення додаткових інформаційно-рекламних матеріалів, оформлення вітрин, надання кінцевим споживачам консультацій, проведення презентацій та ін.

Договори про надання маркетингових послуг кожного з Замовників зазвичай є типовими.
Найбільш поширеними є договори, що стосуються виконання аптечними мережами встановлених Замовниками обсягів закупівлі та реалізації лікарських засобів з наданням відповідних інформаційно-аналітичних звітів про виконання встановлених показників та забезпечення постійної наявності товару Замовника, який є об’єктом маркетингових послуг.
Під час дослідження Комітетом встановлено наявність положень у договорах про надання маркетингових послуг, фактичне виконання яких Замовникам досить проблематично перевірити та відповідно розрахувати вартість цих послуг.
Відповідно до таких договорів аптечні мережі надають Замовнику послуги з інформування споживачів (як усне, так і з використанням інформаційних матеріалів Замовника) щодо особливостей фармацевтичних препаратів Замовника. За результатами виконання таких послуг аптечна мережа надає звіт про виконані послуги, зокрема, повідомляє про кількість усно поінформованих аптечними мережами споживачів, а Замовник сплачує винагороду згідно наданих Виконавцями рахунків-фактур. Плата за одну поінформовану (як усно, так і з використанням інформаційних матеріалів Замовника) особу становить від 1 до 3 грн. для різних аптечних мереж. Перевірку відповідності поданих аптечною мережею даних Замовник зазвичай не здійснює.
Ще один приклад, стосується наявності в типових договорах про надання маркетингових послуг положень щодо вивчення і аналізу попиту на продукцію, перевірка наявності в мережі аптек продукції Замовника.
Суть таких послуг полягає в наданні Замовнику маркетингових послуг у встановлений термін (один раз у місяць) звіту про надані послуга, який містить інформацію з наявності відповідного найменування продукції в розрізі кількості аптек (точок продажу) продукції. Звіт повинен визначати загальну оцінку якості роботи аптек (точок продажу) щодо позиціонування та інформування про відповідне найменування продукції, а також загальну оцінку щодо відзивів споживачів продукції. При цьому розмір винагороди за такі послуги розраховується, як погоджена сторонами сума коштів відносно кожної одиниці продукції з урахуванням кількості аптек (точок продажу). У той же час, вартість надання такої послуги відносно окремих лікарських засобів може бути в кілька разів вищою за їх роздрібну ціну.
За результатами опитування 31 замовника маркетингових послуг (вітчизняних виробників лікарських засобів, імпортерів, маркетуючих організацій) було встановлено, що маркегингові послуги їм надають більше, як 450 аптечних мереж.
Слід зазначити, що з 31 опитаних замовників маркетингових послуг, принаймні 13 вітчизняних виробників та імпортерів лікарських засобів входили до лідерів продажів лікарських засобів в роздрібну торгівлю лікарських засобів за січень-травень 2014 р. (ТОП-20 маркетуючих організацій за інформацією профільних консалтингових агенцій).
Тобто, маркетинговими послугами охоплено досить значну частину учасників ринків лікарських засобів.
Згідно інформації, отриманої від Замовників маркетингових послуг, стосовно з’ясування сторони, яка була ініціатором укладення договорів про надання маркетингових послуг, встановлено, що така ініціатива може виходити як від Замовника, так і від аптечної мережі, або бути зустрічною. За наявною в Комітеті інформацією, частіше ініціатором маркетингових послуг є імпортер/виробник/маркетуюча організація. Разом із цим, за інформацією окремих імпортерів/виробників встановлено, що активним ініціатором укладення угод про надання маркетингових послуг є деякі аптечні мережі.
За поясненнями Замовників маркетингових послуг встановлено, що ключовими факторами при виборі аптечної мережі в якості Виконавця маркетингових послуг є: товарообіг мережі; кількість аптечних закладів в мережі; місце розташування аптек та їх категоризація (фарммаркети, аптеки при лікувально-профілактичних закладах); можливість надання послуг більше ніж в одній адміністративно-територіальній одиниці; досягнення конкретних маркетингових цілей; готовність надавати маркетингові послуги; якісне виконання послуг; тощо.
Тобто, замовники маркетингових послуг зацікавлені співпрацювати тільки з тими аптечними мережами, які мають певну ринкову владу на ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами. В результаті аналізу інформації, отриманої від аптечних мереж, вітчизняних виробників, імпортерів та маркетуючих організацій, встановлено, що об’єктами маркетування виступають близько 2000 найменувань лікарських засобів (у тому числі ті, ціни на які підлягають державному регулюванню), що становить 40-50% від середньостатистичного об’єму асортименту одного аптечного закладу. Така частка лікарських засобів, що виступають об’єктами маркетування, може мати суттєвий вплив на формування асортименту аптечної мережі.
Якщо відповідно до укладених угод про надання маркетингових послуг встановлено план закупівлі/реалізації лікарських засобів певного замовника, то аптечні заклади мережі економічно зацікавлені в реалізації споживачам, в першу чергу, лікарських засобів Замовника, незважаючи на те, що в аптечному закладі може бути в наявності лікарський засіб іншого виробника з тією ж самою діючою речовиною за більш прийнятною для споживача ціною, але який не є об’єктом маркетингу.
Отже, виходячи з того, що виконавцями маркетингових угод виступають крупні, великі аптечні мережі та мегамережі аптек, ці суб’єкти господарювання отримують потенційну можливість змінювати загальний обсяг пропозиції лікарських засобів на роздрібному ринку в бік зростання частки тих лікарських засобів, щодо яких укладено договори про надання маркетингових послуг.
Обсяги продажів виробників та імпортерів лікарських засобів напряму залежать від об’ємів їх замовлень аптечними мережами, наявності значної кількості товарів-замінників (генеріків), а також панування цінової конкуренції на роздрібному ринку лікарських засобів.
Отже, фактично, аптечні мережі використовують маркетингові угоди, як інструмент, завдяки якому є можливість отримувати додатковий прибуток від своєї основної господарської діяльності.
При цьому ціна, за якою аптечні мережі закуповують лікарські засоби не враховує розмір знижки, отриманої за договором, предметом якого є маркетингові послуги, а тому і закупівельна вартість лікарських засобів для аптечних мереж буде вище фактичної на розмір знижки, що надається за договором про надання маркетингових послуг. Тобто, така схема підвищує рентабельність продажів лікарських засобів аптекам, а також, знижує базу оподаткування для виробника через зростання їх витрат. Маркетингові послуги створюють додаткові витрати з боку виробника, які включаються до собівартості лікарського засобу, що відповідно збільшує його вартість.

За наявною в Комітеті інформацією, одиничні аптечні заклади та малі аптечні мережі, як правило, не залучаються до зазначених вище схем реалізації лікарських засобів. Зазначена ситуація потенційно збільшує фінансовий бар’єр входу на ринок, на якому за даних умов крупні та великі аптечні мережі мають всі можливості для збільшення своєї частки.
Маючи здатність впливати на ринкову пропозицію лікарських засобів, аптечні мережі, які надають маркетингові послуги, потенційно можуть обмежувати вибір споживача тими лікарськими засобами, що мають найбільшу рентабельність продажів.
Таким чином, дії імпортерів/виробників/маркетуючих організацій щодо укладання договорів про маркетингові послуги з аптечними мережами, надає останнім можливість:
- отримати додаткові кошти за здійснення їх основного, згідно Ліцензійних умов, завдання щодо забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі;
- отримувати переваги щодо здійснення основної господарської діяльності порівняно з одиночними аптечними закладами та малими аптечними мережами;
- впливати на асортимент товарів, звужуючи пропозицію в бік тих лікарських засобів відповідно до яких діє договір про надання маркетингових послуг;
- встановлювати необгрунтовано завищений рівень ціни на лікарські засоби без урахування отриманих знижок.
Враховуючи викладене, керуючись пунктом 5 частини третьої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України», з метою припинення дій, що можуть мати негативний вплив на конкуренцію, Антимонопольний комітет України надає приватному підприємству *** такі обов’язкові для розгляду

РЕКОМЕНДАЦІЇ:

1. Переглянути умови договорів про надання маркетингових послуг, які можуть призводити до встановлення економічно необгрунтованої вартості лікарських засобів, зокрема:
- виключити з маркетингових договорів ті послуги, які безпосередньо відносяться до здійснення аптечними мережами своєї основної функції – роздрібної торгівлі лікарськими засобами;
- встановити обгрунтовану вартість маркетингових послуг на рівні фактично понесених витрат.

2. Не допускати нав’язування маркетингових послуг.
Про результати розгляду цих рекомендацій повідомити Антимонопольний комітет України у місячний строк з дня їх отримання.
Рекомендації органів Антимонопольного комітету України підлягають обов’язковому розгляду органами чи особами, яким вони надані.


Немає коментарів: