ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

понеділок, 16 березня 2015 р.

Голова ГО«ВОМФАФР» О.Пруднікова про висновки ВГО «АПАУ» щодо запровадження РРО у фізичних осіб-підприємців


Шановні однодумці! Давайте проаналізуємо висновки ВГО «АПАУ» щодо запровадження РРО у фізичних осіб - підприємців.

09.03.2014 року щотижневик «Аптека» розмістив статтю за матеріалами ВГО «АПАУ» «До питання щодо застосування РРО аптечними закладами — позиція АПАУ».  У статті наведений аналіз та висновки ВГО, на які я повинна відреагувати. Нажаль, щотижневик «Аптека» категорично відмовився розмістити мою відповідь на шпальтах свого видання. Може це теж «рівні умови конкуренції»? Не знаю… Але знаю, що один з засновків щотижневика є членом правління ВГО «АПАУ». Простий збіг?

Давайте уважно проаналізуємо висновки ВГО «АПАУ» щодо ролі РРО у діяльності аптечних закладів, зокрема юридичних осіб та ФОП.

Спочатку мою увагу привернув п.1 Висновків (Реальна можливість виведення бізнесу у тінь).

Цитую: На сьогодні існує ймовірність, коли ФОП на практиці є мережевими аптеками, реєструючись як ФОП, в подальшому ділить свою аптечну мережу, переоформлюючи ліцензію, що тягне за собою ухилення від сплати податків. Окрім цього, саме при такій діяльності працівників аптек часто офіційно не працевлаштовують, а це може сприяти тому, що їм не нараховується офіційна зарплата і у ФОП працюватимуть некваліфіковані співробітники, помилки яких при продажу препаратів можуть зашкодити здоров’ю клієнтів. Як результат — ненадходження значної суми коштів до бюджету України, що завдає істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам.

Зі слів АПАУ на сьогодні «існує ймовірність» (тобто фактів таких не має), але далі зазначено, що ФОП на практиці є мережевими аптеками, реєструючись як ФОП, в подальшому ділить (мережа?) СВОЮ АПТЕЧНУ МЕРЕЖУ переоформлюючи ліцензію. Отже у висновках ВГО «АПАУ» теоретична «ймовірність» таких процесів плавно перетікає у , нібито, факт. Невже такий підхід свідчить про ретельний аналіз та змістовні висновки?

ВГО «АПАУ» має на увазі, що аптечні мережі перетворюються на дрібних ФОПів? Але переоформити на ФОП свою  ліцензію мережа не має можливості, оскільки йде ліквідація юридичної особи. Закон України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (стаття 16) передбачає переоформлення  ліцензії тільки при зміні юридичною особою назви  (якщо зміна найменування не пов'язана з реорганізацією юридичної особи), або її місця знаходження, або зміни виду діяльності. Отже,  мережа що ліквідується, за законом, не має права на переоформлення ліцензії на ФОП. Слід додати, що ліквідована юридична особа не має законних підстав для передачі лікарських засобів та інших товарних запасів новостворюваним ФОП. Розбиваючись на дрібних ФОП, мережа втрачає оптові знижки у дистриб’юторів, закриття підприємства пов'язано із досить складним процесом у податковій та таке інше.

Я дуже хотіла б,  щоб ВГО «АПАУ» оприлюднило найменування більш менш впливових мереж ринку лікарських засобів, які ліквідувалися та перетворилися на злочинне угруповання ФОПів із повним набором гріхів, вказаних у її аналізі.

Не вказано АПАУ при якій саме «такій» діяльності, працівників аптек «часто» офіційно не працевлаштовують. Слід звернути увагу, що у першому реченні йшлося про теоретичну «ймовірність», але далі виникає слово «часто», тобто це поширений процес! Як ув'язати такі твердження з логікою? Зовсім незрозумілим стає причинно-наслідковий зв'язок між РРО, відсутністю офіційного працевлаштування та працею у ФОП некваліфікованих співробітників, «помилки яких при продажу препаратів можуть зашкодити здоров’ю клієнтів». ВГО «АПАУ» стверджує, що «неоформлені», «некваліфіковані» працівники без офіційної заробітної платні виникають на стадії трансформації аптечної мережі у ФОП? Тобто в мережі  вони були кваліфікованими, потім кудись поділися, а замість них набрали некваліфікованих? Чи ті самі працівники мережі позбувшись офіційної зарплати, різко втратили свій фах та кваліфікацію? Навіть цікаво, навіщо такій горе-мережі позбавлятися професійних кадрів та міняти їх на джерело подальших проблем із всіма контролюючими інстанціями? Як  тоді ФОПи – члени тайної мережі  пройшли предліцензійну перевірку, у якій вивчається наявність кваліфікованого персоналу?  При цьому всі обізнані, що Ліцензійні вимоги ставлять достатньо суворі вимоги до персоналу аптек (п.п.3.5.7, 4.1, п.4.3., 4.4 Ліцензійних умов).

Отже, описана ВГО «АПАУ» схема теоретично може функціонувати за умови, якщо корумповані  представники Держлікслужби заплющили очі при проведенні предліцензійної перевірки новостворених  ФОП.  А що потім? Перша перевірка ліцензійних вимог закриє таку аптеку. Невже будь-хто будуватиме цілу АПТЕЧНУ МЕРЕЖУ, купуватиме обладнання та лікарські засоби тільки до першої перевірки? А куди потім подіти товар та обладнання та тих саме «некваліфікованих», «лівих» працівників?

Я далека від думки, що Держлікслужба чи її правонаступник погодяться з тим, що її посадовці заплющують очі на факти відсутності  у аптечному закладі кваліфікованого персоналу. Це саме стосується і податкової служби, яка ніколи не повірить, що у аптеці працює один тільки ФОП, а всі хто приймає товар та стоїть у каси це примари. Навіщо тоді це писати?

Взагалі, логіка пункту 1 висновків дуже дивна.  Все змішано до купи.  Спочатку йдеться про відсутність офіційного працевлаштування, це тягне за собою відсутність офіційної заробітної плати, чомусь цей факт призводе до праці некваліфікованих працівників, нібито, кваліфіковані взагалі не можуть отримувати заробітну платню у конвертах?  Помилки цих «некваліфікованих» при продажу препаратів можуть зашкодити здоров’ю клієнтів. Все більш-менш, нібито логічно, але надалі… АПАУ фіксує результат  — ненадходження значної суми коштів до бюджету України, що завдає істотної шкоди охоронюваним законом громадським інтересам. Яким чином шкода здоров'ю клієнтів та помилки непрофесійних працівників дає у результаті ненадходження значних коштів до бюджету?  Як взагалі ФОП 2-ї групи із десятьма найманими працівниками (гранично допустима ПКУ чисельність), навіть поголовно офіційно неоформленими може сприяти ненадходженню ЗНАЧНИХ коштів до бюджету? Скільки мереж повинні у такий спосіб приховати своїх працівників, щоб сукупна сума податку на заробітну плату цих працівників стала значною для бюджету України? Яким чином наявність або відсутність РРО впливає на офіційність працевлаштування  фармацевтів у аптеці, на їх рівень професіоналізму та фахову освіту, а також недопущення помилок у своїй діяльності?  Як наявність  РРО може стримати аптечну мережу від закриття та відкриття на її базі фіктивних ФОПів? Їм навіть РРО купувати не треба, мережа поставить всі свої РРО, що були у неї в тих саме аптеках!

Висновок - описані жахіття є не тільки сумнівним аргументом на користь РРО, але й засобом сформувати враження у споживача, який досить далекий від Ліцензійних умов, інших вимог законодавства, про небезпечність аптек ФОП у порівнянні із аптечними мережами.

АПАУ ще забула врахувати, що невиплата заробітної платні - це кримінальний злочин…Фіктивне підприємництво - це кримінальний злочин. Ухилення від сплати податків – це кримінальний злочин. Завдання шкоди здоров'ю споживача – це кримінальний злочин. Якщо ВГО «АПАУ» стверджує, що такі факти є і вони часті,  то ВГО має відомості про ці злочини та відомості про причетних до них осіб. Трансформація мережі у фіктивні ФОП із метою скоєння злочинів та подальшою легалізацією коштів отриманих злочинним шляхом – це ознака діяльності організованої злочинної групи. Якщо ВГО «АПАУ» володіє такою інформацією, але не повідомляє про неї правоохоронні органи, це можна трактувати, як  приховування тяжкого злочину, що є ознакою статті 396 Кримінального Кодексу України. Якщо ж таких данних у ВГО «АПАУ» не має, то звідки узявся такий аналіз, та яка його якість?

Щодо маніпуляцій із працевлаштуванням, цікавим є те, що проблематику висвічує ВГО, яка об'єднує саме юридичних осіб (переважно), при цьому саме юридичні особи схильні до таких витівок, передусім мережі у яких аптеки розміщені по різних регіонах країни. Наведу коментар начальника територіального органу Держлікслужби у Рівненській області (Сергій Лебедь):



"Хитрі бізнесмени» від фармації придумали наступну схему – якщо Законом не передбачено, щоб завідувач аптеки фізично був присутній під час перевірки то… можна його і не мати. Приймається на роботу усього один провізор, який відповідає кваліфікаційним вимогам, а при відкритті кожної наступної аптеки його просто «по документах» переводять в ту аптеку, яка планує відкритися. Або ж просто купуються документи провізора, який насправді собі працює в іншій фірмі, а «позичає» (не безкоштовно) свій диплом для відкриття аптеки. На перевірку приїжджає представник фірми, який привозить документи завідувача, присутність самого завідувача при перевірці не вимагається. Таким чином, на одне прізвище може відкритися яка завгодно кількість аптек. Контролюючий орган нічого зробити не може, бо ж в цю хвилину він перевіряє тільки цю аптеку, і чи реально звільнена ця особа з попереднього місця роботи встановити не можливо. «А коли дійде черга перевірити інші аптеки – перед тим прийде повідомлення за 10 днів, тоді щось придумаємо, наприклад ще назбираємо копій дипломів» - саме так міркують такі горе-бізнесмени. Особливо добре схема працює, коли суб’єкт господарювання відкриває аптеки в різних регіонах України."

Як Ви здогадалися, мова йде аж ніяк не про ФОП другої групи із 10ма найманими працівниками та однією аптекою, «фірми», «представники», «аптеки у різних регіонах», це все ознаки мережевиків. Виходить – «на ворі і капелюх палає»!

Наступне перекручування фактів міститься у п. 2 висновків ВГО «АПАУ», цитую:

2. Відсутність контролю за реальними оборотами ФОП та виконанням норм відповідно до законодавства.

За відсутності РРО неможливо відслідкувати та оцінити реальний рівень доходів ФОП. І ФОП з обсягом річного доходу до 20 млн грн. працюють на єдиному податку. Звідси на практиці є випадки, коли за невраховані кошти (готівку) такі підприємці здійснюють закупівлю товару у різних постачальників, які можуть і не мати ліцензії на оптову торгівлю лікарськими засобами. Також слід зауважити, що ціни продажу лікарських засобів є регульованими, проте відсутність РРО у ФОП унеможливлює проведення перевірок минулого періоду щодо рівня цін та дотримання встановленої державою націнки. Таким чином, відсутність касових апаратів — це також додаткова можливість для зловживання шляхом встановлення вищих цін на ліки, ніж допустимо.

Перш за все слід розібратися звідки та коли з'явилися ФОП, що працюють на єдиному податку з обсягом річного доходу 20 млн. грн.? Такий вид платників єдиного податку з'явився за  Законом України № 71-VIII від 28.12.2014року (!), який підтримує ВГО «АПАУ» (передостанній абзац висновків). Це третя група платників єдиного податку. При цьому ФОП 3-ї групи не має обмежень за кількістю найманих працівників. Таких ФОП я ще не бачила взагалі. Справа у тому, що до прийняття Закону України № 71-VIII від 28.12.2014року до третьої групи входили ФОП-спрощенці із річним доходом 3 млн.грн. та  граничною чисельністю найманих працівників – 20 осіб. При цьому використання РРО для цієї групи платників податку було обов'язковим! Це дуже важливо. Малий бізнес має невеликі статки, тому ФОП власники 1 аптеки та максимум двох аптечних пунктів завжди були спрощенцями другої групи із граничною чисельністю в 10 найманих працівників, річним доходом 1 млн. грн.  та правом не використовувати РРО. Саме збереження права цієї групи спрощенців не використовувати РРО відстоює ГО «ВОМФАФР».  Законом України № 71-VIII від 28.12.2014року другій групі спрощенців обсяг річного доходу збільшено лише на 0,5 млн. грн. (15000000 грн), гранична чисельність найманих працівників залишена без змін (не більше 10 осіб). Порахуйте рівень інфляції і ви зрозумієте, що витрати на придбання РРО та його обслуговування для другої групи економічно не виправдано. Дивним є і той факт, що спрощенців другої групи з річним доходом в 1,5 млн. грн. та 10 найманими працівниками примушують до застосування РРО разом із спрощенцями третьої групи з річним доходом в 20 млн. грн.. та необмеженою кількістю найманих працівників! Слід додати, що у третю групу спрощенців Законом України № 71-VIII від 28.12.2014року додано юридичних осіб будь-якої організаційно-правової форми!

З цього випливає, що юридична особа – власник аптек, за умови отримання річного прибутку у 20 млн. грн., без обмеження кількості найманих працівників може працювати на єдиному податку! Про це ВГО «АПАУ» мовчить…

Давайте аналізувати, який сенс аптечній мережі трансформуватись у ФОП другої групи з 10 найманими працівниками та обсягом річного прибутку 1,5 млн. грн.? Не має жодного сенсу! А який сенс ліквідуватися та відкривати натомість ФОП третьої групи, якщо можна самій по собі перейти на спрощену систему оподаткування цієї ж групи! Задля цього достатньо надлишок аптек, доход від яких вийде за межі 20 млн. грн. переписати на дочірнє підприємство, так само  спрощенця третьої групи! І не буде потрібно відкривати багато ФОП та отримувати на них багато ліцензій.

Для справжнього ФОП з 1 аптекою річний доход у 20 млн. грн. це фантастична і не реальна сума!

Саме тому,  ГО «ВОМФАФР» наполягає на залишенні права ФОП другої групи платників єдиного податку  не використовувати РРО.  

Третя група платників єдиного податку використовувала РРО у своїй діяльності, тому збільшення її річного доходу до 20 млн. грн. та зняття обмежень по кількості найманих працівників є лише додатковим аргументом для залишення такого обов'язку.

Замовчує ВГО «АПАУ» і той факт, що для ФОП спрощенців другої групи існувала облікова податкова звітність спрямована на контроль за обчисленням граничного розміру  доходу (книга обліку доходів із щоденним заповненням). Замовчується, що згідно Ліцензійних вимог документи на придбаний товар повинні зберігатися 3 роки. Податкова служба мала право це контролювати. ФОП, який у кварталі перевищив обсяг доходу із розрахунку на рік наражався на перевід до 3-ї або 5-ї групи спрощенців, або позбавлявся права користуватися спрощеною системою оподаткування. До суми перевищення застосовувалася збільшена ставка єдиного податку (15%).

Про яку відсутність контролю веде мову ВГО «АПАУ»?  Крім того, не слід забувати, що споживач не буде переплачувати зайві кошти, а ЗУ «Про ціни і ціноутворення» ніхто не відміняв, отже при перевищенні гранично допустимих націнок будь-який суб'єкт господарювання наражається на фінансові санкції та вилучення товару. До цього слід додати контроль антимонопольного комітету і стає зрозумілим, що для ФОП такі ризикові ігри не є вигідними. Взагалі, щодо дисципліни цін, то ВГО «АПАУ» лякає провинами   ФОП та не помічає  того, що відбувається у юридичних осіб. Цитую  інформацію за повідомленням АМКУ:

Як повідомляє Антимонопольний комітет України (АМКУ), у зв’язку із стрімким зростанням цін на лікарські засоби в 2014 р. ним було проведено дослідження фармацевтичного ринку. Об’єктами дослідження стали найбільші аптечні мережі, вітчизняні виробники препаратів, імпортери та дистриб’ютори.

В результаті проведеного дослідження АМКУ було виявлено вплив як об’єктивних, так і суб’єктивних чинників для значного підвищення цін на ліки.

Щодо діяльності дистриб’юторів лікарських засобів

За результатами оцінки закупівельно-збутової політики дистриб’юторів у період з січня до квітня 2014 р. було виявлено непоодинокі випадки необґрунтованого зростання цін на ліки, які випереджали динаміку зростання курсу іноземної валюти.
Щодо діяльності учасників ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами
За результатами дослідження ринку послуг з організації роздрібної торгівлі ліками встановлено існування схем збільшення цін на ліки через інструмент надання маркетингових послуг.
Більш ніж 450 аптечних мереж незалежно від форми власності надають вітчизняним та зарубіжним виробникам лікарських засобів маркетингові послуги.

За даними АМКУ, вартість таких послуг може становити до 30% від вартості закуплених препаратів, що фактично є прихованим підвищенням торговельної надбавки аптечних закладів на закуплені ліки.

Отже, я не погоджуюся з висновком ВГО «АПАУ» що відсутність касових апаратів — це також додаткова можливість для зловживання шляхом встановлення вищих цін на ліки, ніж допустимо. Практика показує, що РРО у юридичних осіб не стає на заваді маніпуляцій із цінами. Також, напевно, більшість читачів погодиться з тим, що ціну на лікарські засоби формує в першу чергу дистриб’ютор. ФОП не є дистриб’юторами, вони закуповують товар додаючи лише роздрібну націнку. Якщо її завищити, то споживач піде до Чесних Мереж, на кшталт  «Аптеки низьких цін» і ФОП втратить свій бізнес остаточно… Може прийшла пора і дистриб’юторам обзавестися РРО? Про це ВГО «АПАУ» знов мовчить…
.
 А ось і улюблена тема ВГО «АПАУ» яку вона використовує вже багато років! Це п.3 висновків - Великий рівень ймовірності потрапляння на ринок фальсифікованого товару.
Неможливо відслідкувати та проконтролювати відповідність проданого товару, закупленого у неліцензованих постачальників. А це вже великою мірою несе загрозу здоров’ю безпосередньо споживачів лікарських препаратів, адже у такий спосіб може закуповуватися і фальсифікований неякісний товар у сумнівного постачальника.

Як за допомогою РРО від слідкувати та ще й проконтролювати відповідність товару тим більше фальсифікованого?

Наведу статистичні данні, отримані від Держлікслужби України  з цих питань у різні роки:

Лист Держлікслужби (вих№2358-1.3/2.1/17-12 від 07.02.2012): за  2010-11роки 91% фальсифікованих серій та 67,8% найменувань виявлено у  юридичних осіб!

Лист Держлікслужби (вих№8773-1.2/2.1/17-13 від 16.04.2013): на безліцензійних складах  у Львівській області було виявлено 31 факт фальсифікації лікарських засобів, у товариств з обмеженою відповідальністю – 17, у фізичних осіб – підприємців – 7, у інших – 15.  Отже аналіз Львівських подій  свідчить, що з загальної кількості виявленого фальсифікату на долю ФОП припадало лише 10%.

Лист Держлікслужби  (№20361-1.3/2.0/17-14 від 29.10.2014 р.):
У 2013- 9 міс. 2014 року територіальними органами надано 104 розпорядження про заборону обігу фальсифікованих лікарських засобів, виявлених у юридичних осіб (95,4%)! За той самий період у ФОП виявлено лише 5 таких фактів (4,6%).
За 2013 – 9 міс. 2014 року  у юридичних осіб виявлено 311 незареєстрованих лікарських засобів (68,5%). За той же час у ФОП виявлено 143 (31,5%).
За 2013 – 9 міс. 2014 року юридичним особам надано 113 розпоряджень про заборону обігу неякісних лікарських засобів (76,9%), а ФОП – 34 (23,1%).  

Співвідношення  кількості порушень йде не на користь юридичних осіб і свідчить, що наявність РРО аж ніяк не заважає юридичним особам поширювати фальсифікат,  незареєстровані та неякісні лікарські засоби. Як же це їм вдається? Чому у даних випадках їх не бентежить «загроза здоров’ю безпосередньо споживачів лікарських препаратів»?  Звідки вони беруть готівку? Де шукають  не ліцензованих постачальників та навіщо? Як обходять РРО, яке на погляд «АПАУ» нездоланний бар'єр між фальсифікатом та споживачем?

На ці питання, мабуть, більше може сказати ВГО «АПАУ», оскільки до складу  ГО «ВОМФАФР» не входе жодна юридична особа.

І ось тут слушно перейти до тез п. 4 висновків ВГО «АПАУ» (Можливість порушення прав споживачів).

Цитую:  Продаючи товар у наших аптеках, ми гарантуємо захист прав споживачам у разі виникнення спірної ситуації. Та, на наше переконання, цей принцип, зазвичай за відсутності РРО, порушується. Адже лише за наявності товарного чеку споживач у разі придбання неякісного медичного засобу зможе захистити свої права. Та на практиці за відсутності розрахункового касового апарату є велика ймовірність видачі його лише за вимогою покупця. То ж довести, що саме в цій аптеці була здійснена покупка, неможливо.

Крізь призму наведених вище фактів та статистичних даних, РРО, нажаль,  не врятувало споживачів, які придбали фальсифіковані, неякісні та незареєстровані лікарські засоби у юридичних осіб.  До речі багато читачів погодяться, що більшість споживачів купуючи товар у аптечної мережі з РРО, дуже часто залишають чек у аптеці. Законодавство передбачило обов'язковість його видачі, але не зобов'язало споживача обов'язково його взяти.  Цікавим є те, що ВГО «АПАУ» жодного разу не підтримало пропозицію ГО «ВОМФАФР» до Ліцензійних умов, щодо запровадження для ФОП спрощенців обов'язковості видачі товарного чеку. А тепер використовує відсутність такого обов'язку у своїх цілях та аргументації…

Додам, що ВГО «АПАУ» також була проти запропонованої нами норми щодо позбавлення ліцензії ліцензіатів, які реалізують лікарські засоби без документів про їх  походження. Чи є просто збігом той факт, що саме ВГО «АПАУ» лобіює зміни до Ліцензійних умов, за якими у випадку виявлення фальсифікату, чи незареєстрованих або неякісних лікарських засобів відповідальність повинна нести не мережа, а окремо взята аптека, яка погоріла на цьому порушенні?! Чи є це засобом додаткової «гарантії захисту прав споживачів»? Вирішувати Вам, шановні читачі.  

Далі  ВГО «АПАУ» знову вводе у оману читачів. Цитую:

Стосовно медикаментозного забезпечення у сільській місцевості, то звертаємо увагу, що її забезпеченням займаються як ФОП, так і юридичні особи. Законом для аптечних закладів ФОП та юридичних осіб, які здійснюють роздрібну реалізацію фармацевтичної продукції на території села, надано можливість не застосовувати РРО, що встановлює рівні умови для ведення підприємницької діяльності. Звертаємо увагу, що, за даними проекту «Аxioma», середньомісячний виторг аптечного закладу по Україні юридичної особи зіставний з таким ФОП.

Навожу п.296.10 у редакції Закону України № 71-VIII від 28.12.2014 року:

"296.10. Платники єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп при здійсненні діяльності на ринках, при продажу товарів дрібнороздрібної торговельної мережі через засоби пересувної мережі, а також платники єдиного податку першої групи не застосовують реєстратори розрахункових операцій";

Невже ВГО «АПАУ» вважає, що на селі продаж лікарських засобів здійснюється   на ринках, в лотках та ятках, з машин? Невже ВГО не обізнано про Ліцензійні вимоги для торгівлі лікарськими засобами на селі? Отже, на сьогодні не має підстав для звільнення ФОП, що утримує аптеку на селі  від використання РРО. А як примудряються юридичні особи не використовувати РРО у своїх аптеках, я не знаю… Додам, що переважна більшість сільських аптек юридичних осіб припадає на комунальні аптеки «Фармація» яка є нащадком радянських аптек. Саме вони і фігурують у статистиці як сільські аптеки. Мережу загнати на село дуже складно. Як доказ, наведу той факт, що ВГО «АПАУ» свого часу, заблокувало зміни до Ліцензійних умов, якими пропонувалося зобов'язати мережі відкривати кожну 10-ту аптеку саме на селі. Аптеки мереж трапляються на формально сільській території, але, як правило це приміські села обласних центрів (5-10 хвилин їзди від центру міста).

Що стосується  проекту «Аxioma», то тут коментарі взагалі зайві, велосипедиста урівняли з власником дорогої автівки і вважають, що всі повірять, що у них рівні статки та рівні умови на дорозі ведення бізнесу.  Але, я скористаюся цією тезою «АПАУ», тільки з іншого боку. Якщо ВГО «АПАУ» запевняє читача, що умови у ФОП та мереж рівні, статки рівні, чому тоді існує «ймовірність» трансформації мереж у ФОП? Навіщо проводити такі складні маніпуляції? І навпаки, чому я за своє життя не бачила жодного ФОП, який спромігся на своїх карколомних статках відкрити аптечну мережу?

Єдине з чим я згодна у статті ВГО «АПАУ», це з їх твердженням, що Законом України № 71-VIII «встановлено рівні умови ведення бізнесу для ФОП та юридичних осіб». Дійсно цей закон дозволив навіть аптечним мережам перебувати на спрощеній системі оподаткування третьої групи без жодних обмежень кількості найманих працівників та з доходом у 20 млн. грн.  Це, дійсно, наблизило права мереж до ФОПів. А ось що корисного такі зміни надали ФОП 2-ї групи, та чим крім РРО їх наблизили до прав, статків, обсягів та розмірів бізнесу аптечних мереж я не знаю! Прикро і сумно...

Я теж за  рівноправну конкуренцію та за доступність безпечних лікарських засобів для населення. Але я поки не бачу жодних ознак рівності в конкуренції великих гравців фарм ринку і малих підприємців. ФОПи навіть у кількості порушень не можуть наздогнати юридичних осіб, і це єдина добра новина.

Голова ГО  «ВОМФАФР»                                                           Олена Пруднікова

Немає коментарів: