ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

неділя, 11 січня 2015 р.

Бюджет-2015: Для азарівської політики краще запросити Азарова, а не іноземців


Тексти.org.ua: Нові прогресивні урядовці потрапивши на високі посади перейнялись філософією Азарова. Мовляв, всі біди від того, що той, в кого є гроші, ухиляється від податків. І якщо його жорсткіше проконтролювати, можна вичавити більше до бюджету. Тобто, треба обкласти податком там, де важче ухилитись і збільшити покарання та права податківців. Пані міністр фінасів Яресько так і сказала. Діє анти економічна логіка. Треба не витискати гроші з бізнесу, а скорочувати видатки на «чотири священні корови»: соціалку, ЖКХ, медицину і освіту.

Новий Уряд викинув «фінт вухами». Після нічного голосування за бюджет, коли мало хто з депутатів зрозумів за що голосував, опублікував Бюджет у в Урядовому кур'єрі, але без таблиць доходів і видатків. Ці таблиці, у яких власне суть Бюджету, не з’явилися і на сайті Верховної Ради. Прогресивний міністр економіки Айварас Абромавічус пояснював це різдвяними канікулами, що дало привід для Bloomberg написати «В реальності уряд до цього часу допрацьовує бюджет». За який вже, нагадаємо, проголосували депутати.
  • Рік 2014: замкнуте коло кризи | Закінчення року принесло нові проблеми українській економіці. Курс гривні до долара зріс майже до 20. Золотовалютні резерви зменшились до 7млрд.$ - суму, яка дорівнює менше ніж 2-м місяцям імпорту. Ціни ростуть, в енергетиці відключення , банки не віддають гроші.
З березня Яценюк обіцяє реформи. Вперше в нашій історії влада точно і правдиво називала проблеми, заявляла справді реформістські наміри. Але жодних реформ на протязі року країна не побачила. Уряд відповідав, мовляв, війна, складнощі, ми ж, , в складних умовах утримуємо економіку від колапсу.
  • Сьогодні стало зрозуміло, за рахунок чого втримали | Кредити та друк гривні. Нічого нового, так втримували економіку з часів давньоримьских імператорів. І жодного разу це не принесло довгострокових успіхів.
Багато років проблемою є дефіцит Нафтогазу. Україна купує газ за валюту, а для комунальної енергетики віддає за гривню по фіксованим тарифам.

Чим вище курс гривні, тем менше ти тарифи покривають видатки на купівлю газу. Що робить Уряд? Друкує боргові цінні папери, що називаються ОВГЗ. Якщо б ці папери купували приватні особи на ринкових умовах, було б все добре. Але не хочуть. І купує їх НБУ, фактично, за надруковані гривні. В результаті курс гривні падає і різниця між ціною газу і тарифом збільшується, треба друкувати більше.

Маємо замкнутий ланцюг: Дефіцит Нафтогазу - емісія гривні - падіння курсу - збільшення дефіциту Нафтогазу - більша емісія гривні … і т.д.
  • Наступна проблема банківська | Зростає курс, люди забирають гроші з банків, бо навіть 20-25% на депозит не покриває падіння курсу гривні в 2 рази. Нестачу грошей у банків покриває НБУ за рахунок рефінансування, громадяни отримують вклади та йдуть купувати валюту, курс ще падає, нові вкладники йдуть забирати гроші, НБУ ще більше друкує та рефінансує, курс ще більше падає – виникає ще один замкнутий ланцюг.
Падіння курсу - Вкладники забирають гроші з банків - НБУ дає банкам рефінансування - Вкладники отримують вклади і купують валюту - більше падіння курсу - вкладники забирають більше грошей з банків.

А Уряд ще й вводить 21.5% податок на банківські відсотки, чим ще заохочує вкладників скоріше забирати гроші. Типова розбалансована система, що валиться.

НБУ стверджує, що своєю емісією (150 млрд. грн., у т.ч. 100 млрд. грн. Нафтогазу) він забезпечив 40% видатків бюджету (це не зовсім коректна цифра, бо дефіцит Нафтогазу до складу бюджету не входить, але масштаб все одно вражає).

І більшість цієї емісії була зроблена за рішенням ВР. Окрім того, на 36 млрд.грн. збільшилось рефінансування банків, 22 млрд.грн. було переведено в бюджет як прибуток НБУ. Був той прибуток чи це також, хоч частково, емісія визначити важко. Але відомо, що загальна емісія склала не менше 200 млрд.грн. і потреба в неї тільки збільшується, бо курс зростає.
Між іншим, за словами пана Яценюка, на війну Україна витрачає 90 млн.грн. на день. Тобто 30 млрд. грн на рік. Велика сума, але непорівнянна з розміром дефіциту бюджету та фактичною емісією.

Насправді, Україна все це вже проходила на початку 1990-х. Тоді Уряд друкував гроші для вирішення проблем, але породжував нові, для вирішення яких вже треба було друкувати більше грошей. Інфляція зростала в геометричній прогресії.

Намагався повторити цю технологію виходу з кризи й уряд Тимошенко у 2008-9 рр. але повністю не зміг подолати опір Президента та й більшості у ВР у нього не було.
Сьогодні Уряду ніхто не заважає, а хто критикує – чує докір, мовляв, тут війна, а ти …
  • Бюджет 2015 | Наприкінці року у новий Уряд замість старої пострадянської номенклатури запросили іноземних фахівців, фінансистів, інвестбанкірів. Були сказані всі потрібні слова про реформи. І ось вже новий уряд вніс до ВР пакет законопроектів докорінної реформи бюджету, соціальних видатків, між бюджетних відносин і новий бюджет на основі цих реформ. Як і стара номенклатура вніс за день до розгляду у ВР, коли більшості навіть прочитати такий стос паперів не вистачить часу.
Прочитали. Нічого нового. Всі обіцянки з коаліційної угоди, і публічних заяв не справдилися.

Видатки державного бюджету плануються до збільшення з 441.6 до 527.98млрд.гр., або на 19.5%, що значно більше очікуваної інфляції у 12%. Але ж Уряд очікує зменшення ВВП майже на 5%. То звідки ж такі гроші?

Тим більше, що і старі видатки були не підйомні для країни і збезпечувались емісією, ростом боргу та тиском на бізнес. Доходи державного бюджету планується збільшити з 377.8 до 475.9 млрд.грн., або на 26%, значно вище рівня інфляції. І це при падінні ВВП. Тобто Уряд планує давити економіку значно сильніше, ніж Уряд Азарова, коли здавалося, що далі вже не можна.

Дефіцит бюджету - 63.7 млрд грн.
Але додатково намічено:

  • 31.5 млрд грн - фінансування НАК «Нафтогаз України»;
  • 36.5 млрд грн - націоналізація збанкрутілих банків;
  • 20 млрд грн - «підкріплення» Фонду гарантування вкладів

Всього: 151.7 млрд грн.

Але ще заплановано перерахування прибутку НБУ у сумі 66 млрд. грн. При тому, що само НБУ очікує прибуток не вище 35 млрд. грн. А ще заплановані державні гарантії у 25 млрд. грн – це, фактично, зростання боргу.

Ці гроші, окрім кредитів від іноземних організацій, знов намалює НБУ. Що ще знизить курс гривні. Тобто замкнутий ланцюг від дефіциту до емісії та падіння курсу тільки пришвидшиться.




Ще під час Майдану ми писали, що без докорінного скорочення видатків новий Уряд не зможе змінити систему економічних відносин з пострадянської на сучасну ринкову. Уряд начебто почав скорочувати видатки, але робить це дуже повільно. А нові потреби, пов’язані з війною, боргами, банками потребують нових видатків.

Україна на може перерозподіляти через державу половину виробленого

Щоб було зрозуміло – в Україні у 2013 році через бюджет розподілялося 49% ВВП, у 2014 р. вже більше - 50%, а в Бюджеті-2015 цей відсоток ще збільшується. Нам кажуть, що у розвинених європейських країн теж близько 50% ВВП перерозподіляється. Але ж треба відрізняти.

ВВП Німеччини на 1 громадянина у 2013 році становив понад 45000$. 22500$ перерозподілили через бюджет, але 22500 $, або майже 2000$ на місяць залишається громадянину (а якщо рахувати на працюючих – 3 - 4 тисячі). На них можна жити на прийнятному рівні. А на іншу половину отримувати від держави послуги у вигляді добрих умов життя.

В Україні ВВП на одного громадянина у 2013 році. склав 32000 грн, або біля 3 тис. грн. на місяць. Якщо держава забирає половину, на іншу половину жити не можна. Тому громадяни вимушені ховати від державного перерозподілу свої доходи. Просто щоб вижити.

І тому не дуже розвинуті країни ніколи не перерозподіляють через бюджет більше третини виробленого. Щоб тим, хто виробляє товари та оказує послуги, залишилось достатньо для життя та стимули до нового виробництва.

В Україні різке зростання видатків відбулося у 2006-8 рр, коли америкнанські банки роздавали кредити на ліво і на право чим наповнили світові ринки доларом – в нашу країну прийшло відлуння у вигляді легких грошей. У кризу 2008-9 рр. більш розвинуті країни зменшили видатки бюджету, у т.ч. соціальні. Але не Україна.

У 2010-12 рр. прийшла друга хвиля буму, вже менша. З середини 2012 року грошей в українському Бюджету на видатки вже не було, кредити не давали, але виручали накопичені валютні резерви. Проїли й іх. Ну все, треба скорочувати видатки? Ні, мабуть є очікування, що кредити МВФ фінасуватимуть наше марнотратство? Чи хтось думає, що насправді гроші в економіці є і це в Азарова не вийшло вичавити з економіки більше грошей, а в нього вийде?
  • Бюджет передбачає зменшення видатків | Але недостатнє. Бо з’явилися нові. 
Бюджет планує докорінне зменшення видатків на вугільну галузь та аграрне регулювання. Це можна вважати результатом реформ. Але цих видатків не так багато – економія мільярдів гривень, а треба сотні мільярдів.

Зменшуються адміністративні видатки – теж добре, але їх було ще менше – тут економія у сотні мільйонів.

Основні видатки держави – соціалка, медицина, освіта. І ці видатки дуже неефективні, бо сотні мільярдів витрачаються, а ці галузі руйнуються. Уряд не наважився скоротити їх радикально, пропозиції по збільшенню пенсійного віку та скасуванню стипендій не пройшли. А ті пропозиції, що залишились, були скасовані депутатами.

Уряд пропонував відмінити низку пільг, зокрема безоплатний проїзд у міському транспорті для багатьох категорій, безоплатне харчування у лікарнях та у школах з 5-го класу, роздачу підручників та ін. Все це мало залишитись лише для дійсно незаможних. Зменшувались спец пенсії суддям та іншим чиновникам. Депутати зрізали й ці несміливі пропозиції, прийнявши далеко не всі з них.


Та життя не обдуриш і зменшення видатків відбувається, як кажуть по факту. Тобто через інфляцію і подешевшання гривні. Так мінімальна зарплата залишається 1218 грн (з 1 грудня 2015р. намічене збільшення до 1378гр), прожитковий рівень 1176гр (з 1.12.2015 – 1230 грн), всі соціальні пільги та доплати не виростуть (бо їх рахують або від мінімальної зарплати, або від прожиткового мінімуму).

Пенсії, зарплати бюджетникам також не виростуть. І без рішення Уряду та ВР фактичне скорочення соціальних видатків проходить за рахунок інфляції. Але це – руйнівний спосіб скорочення фактичних видатків, бо така інфляція разом з соціальними видатками вбиває економіку.

Уряд діє, як шахраюватий продавець, який продає товар дешево, але обважує покупців.
  • ІНФЛЯЦІЯ - РУЙНІВНИЙ СПОСІБ СКОРОЧЕННЯ ФАКТИЧНИХ ВИДАТКІВ,
    БО РАЗОМ  З  СОЦІАЛЬНИМИ  ВИДАТКАМИ  ВБИВАЄТЬСЯ  ЕКОНОМІКА
Кабмін заклав у бюджет можливість скорочень. Відмінені всі закони, що забороняють закривати освітні та медичні установи, їх робота залишається на розсуд місцевих органів влади, які отримуватимуть медичні та освітні трансфери з держбюджету і зможуть закривати, або фінансувати лікарні і школи.

Об’єднані соціальні фонди страхування від нещасних випадків та допомоги при тимчасовій непрацездатності, вже не займатимуться путівками та дитячим відпочинком. Тут процвітала корупція і путівки не мали жодного відношення до допомоги при непрацездатності.
Це гарні заходи, але їх недостатньо. Бо зростають видатки на оборону, безпеку та обслуговування боргів.

Уряд збільшує борги, а разом і відсотки по їх обслуговуванню В Бюджеті-2015 на виплату відсотків по державному боргу намічено 76 млрд. грн, або 14.4% видатків держбюджету. Але є ще погашення боргів, взятих під державні гарантії на Євро (2.7 млрд. грн.) та будівництво доріг (17.4 млрд.грн.) Уряд продовжує позичати, борги ростуть, відсотки по ним ростуть, що потребує ще більших видатків бюджету. Судячи з прийнятого бюджету, Уряд не збирається зупинятись.
  • За чий рахунок Уряд планує збільшити доходи бюджету | За рахунок всіх, в кого є гроші і хто не заховався. А в тих, хто заховався – будуть краще шукати.
Є єдине зменшення обкладання людей – начебто зменшили єдиний соціальний внесок (ЄСВ), який становив блицько 40% від суми зарплати і через неможливість сплати якого чимало підприємців платили зарплати у конвертах.

«Начебто», бо зменшення дуже проблематичне. На 2015 рік, як експеримент, пан Яценюк заявив про зменшення ЄСВ з 41% до 16.4% при наявності декількох складних умов. 2 дні ЗМІ повторювали інформацію про це зменшення. Доки не прочитали закон. Немає там ані 41%, ані 16.4%

Насправді ЄСВ сплачують сьогодні роботодавці (від 36.76% і більше, аж до 49%) і працівники – 3.6%. Так от на 2015 р. як експеримент вирішили до суми роботодавця застосувати коефіцієнт 0.4 Тобто для більшості роботодавець буде платити 14.7%, працівник як і раніше 3.6%, разом 18.3%.

Але хто зможе цим скористатись? Адже для отримання цього коефіцієнта потрібно:
- збільшити фонд плати праці (ФОП) у 2.5 рази
- збільшити середню зарплату на 30%
- середня зарплата має у 3 рази чи більше перевищувати мінімальну
- нарахування ЄСВ на 1 працівника має бути 700гр, або більше.


Тобто, чесний платник, який у кризу не зможе збільшити середню зарплату та ФОП не отримає вигоди. Невеликі фірми, що не можуть платити середню зарплату у 3654гр. – також не отримають покращень. Це зможуть зробити тільки «мінімізатори», які платити мінімальну зарплату, а суму в «конверті» - в кілька разів більшу. Їм запропоновано «вийти з тіні». Але чи захочуть вони?

Адже, по-перше, платити все одно доведеться більше. При середній зарплаті в 3 мінімальних збільшення майже в 2 рази. По-друге, при такій технології влади велика вірогідність, що на наступний рік «експеримент» для них закінчиться, повернуться колишні виплати, а вони вже «засвітилися».

Довіри владі, яка не поважає чесних платників, немає ніякої. І полегшення платникам податків від широко рекламованого зменшення ЄСВ сумнівне.

Додатково зменшився єдиний податок для 3-ї групи СПДшників, до якої переведені і всі інші групи, вище третьої.

Всі інші новації податкового кодексу – це збільшення податкового тягаря та посилення, ускладнення контролю.

Залишилося електронне адміністрування ПДВ, хоча Уряд полегшив його, дозволивши повертати гроші на основний рахунок та відклав на місяць його впровадження. Правда, після цього сенс новації у боротьбі з податковими ямами зникає.

Залишилось зближення податкового та бухгалтерського обліку. Справа начебто добра. Але це докорінно змінює бухгалтерський облік на підприємствах з 1 січня, а закон опублікований саме 1 січня. Коли бухгалтерам вчитись, коли змінювати програмне забезпечення?

Нові податки



  • 10% імпортного збору на продовольчі товари і 5% на всі інші, що збільшить ціни на них у торгівлі та собівартість продукції з імпортних комплектуючих. Хоча вступ його у дію і відтермінований.
  • Податок у 21.5% на всі пасивні доходи (в т.ч. з відсотків за депозитами), окрім дивідендів на акції корпоративних емітентів. 20% податку + 1.5% військового збору.
  • З 17 до 20% збільшився податок на доходи фізичних осіб, які більші 10 мінімальних.
  • Податок на нерухомість 2% (1% на 2015р.) для квартир від 60м2 та будинків від120м2. Якщо у власника є і квартира, і будинок – сумарно не обкладається 180м2
  • Транспортний податок у 25000 грн на рік з транспортних засобів віком до 5 років і двигуном більше 3л. (бензиновий) чи 2.5л. (дизельний).
  • Збільшення акцизів на алкоголь, пиво, дешеві сигарети (у 2 рази).
  • Підакцизними товарами стали маршрутки для перевезення більше 10 осіб (ставка від 0.003 до 0.007євро за 1см3) та для перевезення вантажів – ставка 0.015євро за 1см3 двигуна.
  • Регістратори розрахункових операцій тепер будуть зобов’язані мати фізособи-підприємці 2 (з 1.1.2016р.) та 3 групи (з 1.07.2016р.).
  • 2% пенсійного збору з покупки валюти фізособами.
  • 10% пенсійного збору з ювелірних виробів.
  • 15% податку з великих пенсій (тобто починаючи із 3654 грн – було більше 10000гр.).
  • Зберігся військовий збір 1.5%
  • Залишилися підвищені ставки збору за надрокористування при видобутку нафти та газу, (влітку їх ввели тимчасово до кінця 2014 р, зараз вирішили зробити постійними).

Фактично збільшився збір з агро виробників, яким замість фіксованого сільгоспподатку запропонували 4 групу єдиного податку із збільшеними ставками.
Податківці отримали право перевіряти бухгалтерський облік підприємства.

І за все – збільшення штрафів та інших покарань. За роботу без оформлення, за допуск до роботи працівника без оформлення, за порушення термінів реєстрації податкових накладних чи правил вивезення нафтопродуктів з акцизного складу. Податківці отримали право перевіряти бухгалтерський облік підприємства.

Але мова не про бухгалтерію і цифри, а про спосіб діяльності чиновників.
Нові прогресивні урядовці потрапивши на високі посади, схоже, перейнялись філософією Азарова з компанією. Мовляв, всі біди від того, що той, в кого є гроші, ухиляється від податків. І якщо його жорсткіше проконтролювати, можна вичавити більше до бюджету. Тобто, треба обкласти податком там, де важче ухилитись і збільшити покарання та права податківців.
Пані Яресько так і сказала. Мовляв, в країні війна, дефіцит, криза, треба бізнесу взяти на себе частину витрат разом з Урядом. Але не тільки бізнес, а інші громадяни і так несуть велику частину витрат – витрачають час та гроші на допомогу армії, пораненим, переселенцям і роблять це часто успішніше, ніж держава на наші податки.

  • Діє антиекономічна логіка | Уряд начебто хоче збільшити видобуток газу і одночасно збільшує рентну плату за його видобування.

Уряд хоче повернути депозити до банку і не сходячі з місця збільшує податок на відсотки.
Уряд збирається приборкати спад виробництва – і запроваджує податок на імпорт, у т.ч. на комплектуючи, обладнання та ін (в Україні мало що виробляється без імпорту устаткування чи комплектуючих, чи матеріалів і т.д.)

Така логіка вже призвела минулих керманичів до банкрутства та еміграції, а країну до краю прірви. Невже фінансові аналітики та інвестбанкіри думають, що в них давити та контролювати вийде успішніше?

  • Як скороти видатки | Зараз багато людей шукають, де ж можна скоротити видатки бюджету. Нажаль, для багатьох соціальні видатки – «священна корова».

Пропонується скоротити фінансування відомств, економіки. Це правильно, але на сьогодні вже скорочено чимало. Подальше скорочення потрібно, але воно не принесе 200 млрд.грн.
При такому скороченні неможливо не зачепити соціальної сфери. За роки незалежності в Україні збільшилося кількість лікарів та поліклінік на душу населення, вчителів та шкіл на 1 дитину та ін.

Кількість студентів, аспірантів та докторантів виросла в рази. Бюджет не має можливостей їх всіх фінансувати, тим більше, що більшість цих медичних та освітніх установ не мають ані потрібного обладнання, ані фахівців.

Та й у більш розвинутих країнах немає такої кількості закладів на 1 людину при тому, що, наприклад, у Німеччині майже немає державних лікарень та амбулаторій, вони або приватні, або належать місцевій владі . Держава сплачує за лікування соціально незахищених, всі інші накопичують на своє лікування самостійно.

Про комунальну сферу, яка вимиває з бюджету мільярди та не дає потрібної якості, написано багато. Складено чимало планів. пройшли численні обговорення як підвищити якість роботи цих сфер, що працюють на кожну людину.

Але ніяких змін не відбулося. Всі вони працюють за радянською технологією та організацією при тому. що Держплану вже давно немає. Прийшов час діяти. Дотації ЖКХ, соціальні виплати, освіта та медицина – 4 найбільші утримувача бюджету. Вони потребують реформування та скорочення бюджетного фінансування вже сьогодні.

Автор: Володимир Рапопорт,
графіка: Дмитро Мокрий-Вороновський

http://texty.org.ua/pg/article/editorial/read/57726/

Немає коментарів: