ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

субота, 27 грудня 2014 р.

РЕЗОЛЮЦІЯ учасників Податкового форуму «Податкова реформа: від фіскального тиску до економічного зростання»


19 грудня 2014 року учасники Податкового форуму «Податкова реформа: від фіскального тиску до економічного зростання», в роботі якого взяли участь близько 250 представників бізнесу, експертного середовища, інститутів громадянського суспільства, обговорили ряд економічних реформ у сфері оподаткування та соціальної політики, які були запропоновані урядом, проаналізували їх можливий вплив на бізнес, населення та економіку України в цілому, в результаті чого висловили глибоке занепокоєння процедурою та змістом законодавчих ініціатив.

Крім цього, на форумі були представлені експертні напрацювання та пропозиції щодо реформування податку на прибуток, адміністрування ПДВ, ЄСВ та НДФЛ, а також, напрацювання у сфері реформування системи пенсійного забезпечення.

Організаторами Податкового форуму виступили Громадська рада при ДФС України, громадянська ініціатива «Реанімаційний пакет реформ», громадянська платформа «Нова країна».
Необхідність проведення Форуму була викликана відсутністю економічних реформ та реформ у сфері державного управління, а також урядовими ініціативами у сфері оподаткування та в соціальній сфері.

10 місяців 2014 року бізнес очікує економічні реформи, які призведуть до економічного зростання та нададуть стимули для ділової активності.  

Замість реформ бізнес отримав Закон України від 27.03.2014 р. № 1166-VII «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» (далі – Законом № 1166) та Закон України від 31.07.2014 р. № 1621-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України», які збільшили навантаження частково на бізнес, частково на населення, та запровадили систему електронного адміністрування ПДВ. Зазначені Закони приймались не прозоро, без обговорення з бізнесом та громадськістю, готувались у дуже стислі строки, завдяки чому законодавчі норми були сирими та неузгодженими, приймались в цілому в одному читанні в порушення регламенту, без висновків профільного комітету та Головного юридичного управління Апарату ВРУ, а також висновків інших комітетів ВРУ та Адміністрації Президента.

Ця негативна практика призвела до створення чисельних проблем для бізнесу в частині застосування норм законодавства, до невизначеності при їх тлумаченні та є загрозливою для економіки, в якій спостерігаються стійки процеси падіння ВВП, темпів виробництва, надходжень до бюджету, зростання боргів підприємств та підприємців перед бюджетом.

Не зупиняючись на цьому, Міністерство фінансів України підготувало законопроекти у сфері оподаткування та соціальної політики, зокрема:

- проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)»;
- проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення податкового контролю за трансферним ціноутворенням)».

Зазначені законопроекти не пройшли громадську експертизу та громадське обговорення, їх запровадження передбачається з 1 січня 2015 року, що є грубим порушенням прав платників податків, з якими не була проведена інформаційно-роз’яснювальна робота (особливо з фізичними особами, які отримають нові обов’язки перед державою та нові правила оподаткування при відсутності інформації та знань щодо таких обов’язків та правил, та з платниками податків, операції яких підпадатимуть під дію трансфертного ціноутворення). До цього часу Міністерство фінансів України та КМУ не надали інформацію про очікуваний економічний ефект від запровадження пакету економічних реформ. Відсутність обґрунтування таких реформ повинна поставити точку в питанні доцільності їх запровадження.

Основні ризики, які несуть в собі нововведення у сфері оподаткування:

1. Скорочення податків має лише декларативний характер:
Скорочення податків не матиме суттєвого значення для платників, оскільки таке скорочення не призводе до зменшення податкового навантаження або спрощення обліку (змінюються лише назви податків та зборів).

2. Суттєво збільшиться фіскальне навантаження на бізнес та населення:
Зокрема, через запровадження оподаткування об’єктів комерційної нерухомості (в тому числі гаражі, інші будівлі, які не мають загальної стіни з житловим будинком) та передачу повноважень із встановлення пільг для населення місцевим органам влади, а також збільшення ставок оподаткування по житловій нерухомості до 2 %, збільшення акцизів (з роздрібних продажів підакцизної продукції (алкогольної, тютюнової) за ставками від 2 % до 5 % (додаток № 1), з постачання електроенергії, з продажу паливно-мастильних матеріалів), збільшення ставок земельного податку, орендної плати за землю, запровадження пенсійного збору за операціями купівлі готівкової іноземної валюти для фізичних осіб (2%), продовження ще на один рік справляння військового збору), запровадження прогресивної шкали з ПДФО для доходів у вигляді заробітної плати та пасивних доходів. Таке збільшення навантаження призведуть до зростання цін та збільшення обсягів контрабандної та контрафактної продукції). Залишення в новій редакції порядку сплати авансових платежів з податку на прибуток з невдалими перехідними положеннями з урахуванням здвигу періоду звітування з податку на прибуток та без єдиного казначейського рахунку буде і в подальшому створювати підстави для додаткових конфліктів платників податку з контролюючими органами та додатковим навантаженням на бізнес, який з кожним роком все більше втрачає прибутки та погіршує показники своєї діяльності.


3. Запровадження методу контролю за витратами та доходами не містить чітких правил та процедур, допускає множинне тлумачення та невизначеність прав та обов’язків фізичних осіб та контролюючих органів, запроваджує неадекватну відповідальність фізичних осіб, не визначає особливості такого контролю для платників єдиного податку, які відповідно до вимог спрощеної системи оподаткування не здійснюють контроль за витратами: 

Запровадження методу контролю за витратами та доходами громадян не визначає чітко порядок оцінки активів або їх приросту, оцінки витрат, а також перелік інформації або документів, які свідчать про здійснені витрати та їх оцінку, порядок перевірки наявності таких активів (ст. 392).

Збільшення ставки ПДФО у разі перевищення активів або витрат над документально підтвердженими або задекларованими доходами до 30 % є значним фіскальним тягарем для населення, з яким не проведена роз’яснювальна робота, яке і подалі буде нести найбільше в Європі навантаження на заробітну плату, корупційне навантаження та відчувати чиновницьке свавілля. 

Додаткове звітування перед фіскальними органами щодо здійснення продажів на суму 25 000 грн. за неподільну одиницю – це дуже низький поріг контролю за витратами (особливо з урахуванням специфіки надання робіт, послуг, які всі будуть неподільними), як і сума перевищення витрат над доходами в розмірі понад 50 000 грн., яка формує базу оподаткування ПДФО за результатами застосування методу контролю за витратами та доходами.

Запровадження загального декларування у разі отримання фізичною особою річного доходу понад 150 000 грн. за умови сплати податку податковими агентами такої фізичної особи не доцільно внаслідок наявності всієї інформації про отримання такою особою доходи у фіскальної служби. Для спрощення звітування та сплати податку фізичною особою доцільно зобов’язати фіскальні органи на підставі наявної в службі інформації фіскальним органам самостійно визначати належну суму податку до сплати шляхом направлення фізичним особам повідомлення про результати перерахунку суми податку та необхідність такої сплати. Перенесення обов’язку декларувати доходи, оподатковані податковими агентами, та здійснювати перерахунок податку за наслідками року на фізичних осіб є недоцільним та таким, що спричинить велику кількість проблем для населення.

4. Погіршення умов для розвитку та поступове знищення малого бізнесу:
Більш вразливим до цих змін буде саме малий бізнес. Боротьба з тінню супроводжуватиметься тотальним контролем за доходами та витратами громадян, обігом готівки та валютними операціями фізичних осіб, запровадженням РРО для операцій з надання послуг власного виробництва та для спрощенців (крім торгівлі на ринках), в тому числі для Інтернет-торгівлі. 

Всі ці заходи покладені забезпечити легалізацію тіньових доходів. Однак відсутність економічних стимулів для такої легалізації (не за рахунок збільшення відповідальності, а за рахунок створення умов для добровільного виходу з тіні) загонять бізнес ще більше у тінь та створять умови для ще більшого зростання корупції в Україні.

Зменшення ставки ЄСВ, запропоноване урядом, є в більшій мірі популістським кроком, якщо таке зменшення буде незначним, оскільки навіть після такого зменшення загальне навантаження на фонд оплати праці в Україні залишиться одним з найвищих в Європі. За таких умов реального виведення доходів громадян з тіні не відбуватиметься. Така поступка бізнесу не призведе до очікуваного ефекту та не стимулюватиме бізнес до легалізації. На фоні цього суттєве збільшення відповідальності бізнесу за мінімізацію своїх витрат на виплату заробітної плати буде мати зворотній результат.   

Розподіл податкового тягаря саме на малий, середній бізнес та населення зумовить знищення малого та середнього бізнесу та середнього прошарку населення, що в цілому буде означати припинення діяльності дрібних підприємств та підприємців, зубожіння населення, зростання безробіття, подальше падіння економіки. Це є основним ризиком, оскільки саме малий бізнес є рушійною силою економічного розвитку. 

5. Розширення сфери застосування податкового контролю за трансферним ціноутворенням на середній бізнес:
Розширення сфери контролю за трансферним ціноутворенням на невеликих підприємствах призведе до перенесення такого контролю з великих платників податку саме на такі підприємства (з урахуванням відсутності фахівців, доступу до баз даних, фінансових ресурсів та відповідної кваліфікації на таких підприємствах). 

При цьому прив’язка обсягу контрольованих операцій до доходу, що враховується при визначенні об’єкту оподаткування, суперечить порядку визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток виходячи з фінансового результату, визначеного за правилами бухгалтерського обліку. Також, є інші суперечності норм законопроекту щодо трансфертного ціноутворення з Податковим кодексом України та запропонованими нормами щодо реалізації податкової реформи.

6. Неоднозначний порядок справляння рентних платежів:
Запропоноване законопроектом визначення розрахункової бази справляння рентних платежів оперує визначеннями чинної редакції ІІІ розділу ПКУ «Податок на прибуток» та не враховує принципіальні зміни як у визначеннях, так і в принципах оподаткування нової редакції розділу ІІІ, що створить чисельні суперечності при визначенні бази. Всупереч досягнутим умовам Меморандуму з МВФ щодо повернення до порядку справляння рентних платежів, передбачених Законом № 1166 (з квітня по серпень 2014 року), законопроект залишає норми, впроваджені Законом № 1621 з серпня 2014 року.

Економічно не виважені підходи щодо диференціації ставок рентних платежів при видобуванні залізних руд (з серпня поточного року) зумовило зменшення надходжень до бюджету в 3-му кварталі порівняно з 2-м кварталом поточного року, призвело до непрозорості оподаткування та відсутності дієвих механізмів адміністрування та податкового контролю, що подовжується нормами законопроекту на наступні податкові періоди. 

7. Розширення прав фіскальних органів: 
Законопроектами значно розширюються права та повноваження фіскальних органів, зокрема:

- право на проведення перевірки правильності ведення бухгалтерського обліку (пп. 20.1.43 п. 20.1 ст. 20 ПКУ) при відсутності в службі фахівців відповідної кваліфікації з перевірки та підтвердження фінансових результатів за даними бухгалтерського обліку;
- повноваження в частині затвердження методики ведення бухгалтерського обліку доходів та витрат юридичними особами - платниками єдиного податку на 3 групі з метою обрахунку об’єкта оподаткування (п. 44.2 ПКУ);
- право на безумовне списання коштів з поточного рахунку або за рахунок готівки без відповідного рішення суду у випадках виникнення податкового боргу за результатами декларування податків платником податків, на стягнення суми дебіторської заборгованості за договорами переведення права вимоги дебіторської заборгованості, укладеного фіскальними органами з платниками, що мають податковий борг (без рішення суду) – п.95.3, п. 95.4;
- право на звернення до суду щодо визнання осіб пов’язаними на основі фактів та обставин, що одна особа практично здійснювала контроль над іншою особою – пп. 20.1.41 п. 20.1 ст. 20 ПКУ).

8. Порушення умов для розвитку ІТ-сфери та іміджу України за рахунок частої зміни правил оподаткування, порушення принципу стабільності та передбачуваності (є загальним для всіх галузей та видів економічної діяльності) за рахунок:
Встановлення обмеження щодо визнання 30 % витрат, здійснених на користь платників єдиного податку (1-3 груп), скасування пільги з податку на прибуток для суб’єктів індустрії програмних продуктів, поширення терміну «постійні представництва» на сервери.

Удосконалення системи електронного адміністрування ПДВ в контексті проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» є спробою чергового доопрацювання системи електронного адміністрування ПДВ із застосуванням ПДВ-рахунків та свідчення неспроможності фіскальних органів виконати всі технічні завдання, що ставить перед фіскальною службою процедура запровадження такої системи.

Коаліційна угода передбачає відміну системи електронного адміністрування, тому спроба її запровадження не узгоджується с досягнутими домовленостями політичних сил, представлених в Парламенті.

Законопроект щодо податкової реформи значно пом’якшує чинні норми Податкового кодексу України в частині функціонування цієї системи, але не вирішує проблем, які виникатимуть у платників податків у зв’язку із запровадженням цієї системи (в частині обмеження права на використання податкового кредиту, що виник до 1 січня 2015 року та не був врахований у зменшення податкових зобов’язань, в частині відсутності гарантій для бізнесу щодо уникнення впливу людського фактору та «ручного керування» електронною системою, в частині відсутності відповідальності фіскальних органів за неналежну роботу системи та помилки в ній, за неправомірні дії по відношенню до платників податку, за несвоєчасність бюджетного відшкодування, неправомірне або несвоєчасне списання коштів, неправомірне блокування виписки податкових накладних), відсутність загальної відповідальності за втрати бізнесу, за втрати економіки у разі провального запровадження так званих «податкових реформ».

У зв’язку з тим, що зазначена лише частина всіх ризиків, неточностей, суперечностей, недоліків, які несуть в собі норми проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України (щодо податкової реформи)» та проекту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо удосконалення податкового контролю за трансферним ціноутворенням)», вимагаємо:

    1. Врахувати думку бізнесу та громадськості щодо неприпустимості прийняття законопроектів за процедурою, що порушує норми Конституції України, Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Податкового кодексу України та є попранням демократичних засад в державі, а також надбань Революції Гідності. 

    2. Не виносити на розгляд ВРУ зазначені законопроекти без їх широкого обговорення та доопрацювання з громадськістю та бізнесом, не запроваджувати ці ініціативи з 1 січня 2015 року з огляду на відсутність часу для якісної та безболісної реалізації запропонованих норм.

    3. Врахувати справжні наслідки від впровадження законопроектів для бізнесу, населення та економіки України, провести відповідні розрахунки та аналіз їх впливу на національну економіку, визначити загальний економічний ефект від їх впровадження. Врахувати можливість соціального вибуху, який за умови прийняття та впровадження законопроектів буде неминучий.

    4. Врахувати пропозиції громадськості, погоджені з учасниками форуму, щодо удосконалення адміністрування ПДВ (додаток № 2) та зниження ЄСВ при збереженні податкового навантаження на рівні попереднього року (як тимчасова міра до 01.01.2016 р.) – додаток № 3.

Вимагаємо дотримуватися умов Коаліційної угоди та забезпечити підготовку та прийняття справжніх реформ, яких потребує Україна, та які мають забезпечити не фіскальний тиск, а економічне зростання. 

Немає коментарів: