ПРАВДА ПРО СТАН УКРАЇНСЬКОЇ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ГАЛУЗІ

На цьому ресурсі ви побачите не тільки професійний огляд преси, правдиве інформування про лікарські засоби, а й реальні дії ФармРади у боротьбі за права фармацевтів та права споживачів: документи, запити до влади, проекти законів; акції, заходи, конференції. Реальні люди, що не пошкодували життя для цієї боротьби.
Ми відкриті для спілкування: ви завжди можете звернутися до нас і поспілкуватися наживо.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
© Остерігайтесь інформаційних підробок.
БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНІ! Не станьте жертвами шахраїв! Вимагайте документацію, перевіряйте репутацію!

середа, 19 листопада 2014 р.

Лист Голови ГО «ВО МФАФР» Олени Прудникової до Голови КабМіну Арсенія Петровича Яценюка











Прем'єр-міністрові України
         Яценюку А. П.

Шановний Арсенію Петровичу!

Доводимо до Вас вимоги та пропозиції пікетувальників – фармацевтів:

1. Відставка керівництва Державної служби України з лікарських засобів. 

Пасічник М.Ф. є креатурою колишнього міністра охорони здоров'я Олега Мусія у наслідок домовленостей останнього із великим бізнесом. Підтримка Пасічника великим бізнесом обумовлена тим, що він є одним з його представників (був президентом та засновником фармацевтичної компанії «Фалбі»).  У 2003-2006 роках Пасічник очолював Державну службу лікарських засобів і виробів медичного призначення, одночасно сприяв  компанії «Фалбі» у її комерційній діяльності 
(посилання на публікації ЗМІ з цього приводу -  http://www.vz.kiev.ua/kadri-opalnogo-ministra-mayut-imunitet-vid-lyustraciї ).  Він був засновником та  президентом Всеукраїнського громадського об’єднання «Аптечна професійна асоціація України», яке об'єднує аптечні мережі та дистриб’юторів  фармацевтичного ринку. Остання, всіляко підтримує Пасічника на посаді голови Держлікслужби України через те, що Пасічник відкрито лобіює  інтереси  членів ВГО «АПАУ». Слід зазначити, що після призначення Пасічника М.Ф. на посаду держслужбовця, він певний час продовжував перебувати головою та підписантом  ВГО «АПАУ» (листування з цих питань додається).  Те саме стосується Алексєєвої О.А. - першого заступника голови Держлікслужби України.  До призначення на посаду держслужбовця, Алексєєва обіймала посаду директора Асоціації «Виробники ліків України», президентом якої є Петро Багрій – олігарх від фармації. Олігархічні зв'язки Алексєєвої також висвітлювалися у засобах масової інформації. 

Вказані посадові особи використовують адміністративні важелі для монополізації фармацевтичного ринку великим бізнесом, дискримінації малого підприємництва у фармації, сприяння тінізації ринку лікарських засобів.  Керівництво Держлікслужби України йде шляхом приховування інформації від громадськості. Керування  Пасічника М.Ф. має всі ознаки  радянського адміністративно-командного стилю та спрямоване на задоволення великих бізнес-інтересів (листування з цих питань додається). 

Також, спостерігається  використання  Пасічником та Алексєєвою ресурсів громадських організацій, які вони очолювали до призначення на керівні посади регуляторного органу. Останнім прикладом є пропозиції Асоціації «Виробники ліків України» щодо змін у Положення про громадську раду при Держлікслужбі України. Зазначеними змінами пропонується уведення у склад керівного органу Ради працівника Держлікслужби, наділення його правом підпису документів та рішень Ради, контролю за їх виконанням, участі у вирішенні кадрових питань Ради. Такі дії спрямовані на посилення контролю Держлікслужби за діяльністю Ради, запровадження адміністративного керування дорадчим громадським органом.
     
2. Люстрація керівників територіальних органів Держлікслужби України. Погодження призначень керівництва із громадськістю шляхом надання погоджувальних повноважень Громадській Раді при Держлікслужбі.

Вважаємо, що започаткована люстрація керівників органів влади не повинна обійти своєю увагою керівників територіальних органів Держлікслужби України та їх заступників. Зазначені посадові особи в окремих регіонах України обіймають свої посади понад 10 років. Вказані посадовці мають великий вплив на фармацевтичній бізнес у регіонах, непоодинокі випадки адміністративного свавілля, тиску на підприємців, залякування, започаткування корупційних схем при здійсненні контрольно-наглядових функцій, кришування діяльності окремих бізнес структур. Незважаючи на нібито пряме підпорядкування Держлікслужбі України, керівники її територіальних органів призначалися за погодженням із головами обласних державних адміністрацій – ставлениками Віктора Януковича. Така практика не сприяла незалежності в роботі територіальних органів та ефективності у протидії порушенням у сфері обігу лікарських засобів на місцях.
Ми неодноразово звертались із вимогою, щодо погодження призначень керівного складу Держлікслужби та її територіальних органів із Громадською Радою у якості заходу по посиленню впливу громадськості у державній політиці та недопущенню фактів зайняття посад у  керівництві органів державного контролю особами, які мають конфлікт інтересів та корупційне минуле.     

  3. Реорганізація Держлікслужби, оптимізація її штату. 

Пропонуємо розглянути можливість реорганізації Держлікслужби шляхом ліквідації територіальних органів. Пропонуємо, у межах кошторису на утримання територіальних органів, розширити штат фахівців відповідних відділів центрального апарату. Призначати на ці посади фахівців ліквідованих територіальних органів Держлікслужби. Позитивний ефект полягає у тому, що співробітники на місцях становляться штатними одиницями центрального апарату, призначатимуться без погодження із місцевими органами влади, тобто отримують незалежність від адміністративного тиску на місцях. За такої схеми, відсутня необхідність у посадах начальника та заступників начальника територіальних органів. Єдине централізоване керівництво та контроль за діяльністю підлеглих унеможливлює зрощування органу державного контролю та бізнесу на місцях, що є профілактикою корупційних проявів. Ще одним позитивним ефектом буде істотна економія фонду заробітної плати за рахунок ліквідації посад керівників у регіонах.  Держлікслужба здійснюватиме прямий, а не опосередкований контроль за станом дотримання Ліцензійних умов, контролю якості лікарських засобів, предліцензійних перевірок, тощо. Економія коштів полягатиме  у відсутності потреби витрат на відрядження представників центрального апарату служби для проведення перевірок виконання суб'єктами господарювання розпоряджень територіальних органів, тощо.     

4. Вимога по відкликанню з Міністерства юстиції України без реєстрації  наказу МОЗ України щодо змін до пункту 2.7  Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами

Наказом пропонується дозволити суб'єктам господарювання зберігання у приміщеннях аптечних закладів лікарських засобів та супутніх товарів, що їм не належать. Діюча редакція Ліцензійних умов забороняє такі заходи.

Відповідальне зберігання лобіювалося  ВГО «АПАУ» ще на чолі із Пасічником М.Ф. (починаючи з 2013 року). Натепер, Пасічник М.Ф. у якості керівника Держлікслужби, реалізує вказану мету аптечних мереж.  

Наказом передбачається дозволити таке зберігання «за умови дотримання вимог Ліцензійних умов». Проте відповідальне зберігання передбачено Господарчим та Цивільним Кодексами України. Укладання таких договорів нічим не обмежується і дозволяється кожному. Таким чином, будь яка  особа може передати аптечному закладу на зберігання лікарські засоби та супутні товари  і не мати на них жодних супровідних документів, в тому числі щодо якості (сертифікатів і т.п.), походження (виробника/постачальника і т.п.),  належного пакування, та іншого.  Адже Цивільний та Господарський Кодекси для укладання такого типу договорів, спеціальних вимог щодо додержання якості, Ліцензійних умов, не містять. Якщо у Ліцензійних умовах прямо прописати вимоги щодо товару, який передається на відповідальне зберігання (натепер такі вимоги відсутні), такі норми не будуть відповідати ГКУ та ЦКУ й не повинні виконуватись та можуть бути оскаржені у судовому порядку, оскільки не передбачені нормативними актами вищої юридичної сили. Отже, якщо норма  запрацює, договір схову може не містити жодних  документів щодо якості та походження ліків (якщо це буде вигідно). 
Такі договори будуть ідеальною схемою прикриття обігу фальсифікованих лікарських засобів. Адже виникає можливість розміщення фальсифікату дрібними партіями по аптечних закладах (оптових або роздрібних) за договорами схову від імені підставних осіб, в тому числі фізичних або юридичних, фіктивно створених та зареєстрованих. При цьому, факт прийняття на зберігання не тягне відповідальності за розповсюдження фальсифікату. Навіть на порушення Ліцензійних умов не тягне, оскільки ліцензіат - зберігач, у даному випадку, діє на підставі та в межах Цивільного Кодексу України і не повинен здійснювати вхідний контроль товару, який ним не реалізовується і розпорядником якого він не є. Особа яка розміщує у такий спосіб товар, якщо вона не є ліцензіатом також не несе жодної відповідальності (крім кримінальної, яку ще треба встановити та довести).  Створюється ідеальна схема для розповсюджування та приховування фальсифікату! 

Одночасно, ускладнюється процес його виявлення, оскільки дрібні партії можна розміщувати по всій території України у будь якого суб'єкта господарювання. Цю ж схему можна використовувати для приховування прибутків суб'єктів господарювання та ухилення від оподаткування. Достатньо двом суб'єктам увійти у злочинну змову та укласти договір відповідального зберігання і всі надлишки лікарських засобів у аптеці можна приховувати за допомогою такого договору. Жодний представник наглядового органу не зможе нічого довести, оскільки не оприбуткований товар та такий що не пройшов вхідний контроль буде представлений як такий, що знаходиться на відповідальному зберіганні. Ідеальна схема, яка може працювати в двох напрямках: оптовик – роздріб та роздріб-оптовик. Можливість контролю дотримання вимог щодо мінімального асортименту за такою схемою теж стає примарною.  
                  
Оскільки суб'єкт, що бере товар на відповідальне зберігання не має права використовувати його у своєму господарському обороті, не має жодних юридичних підстав у Держлікслужби та її територіальних органів здійснити перевірку дотримання умов його зберігання та безпосередньої якості такого товару (лікарських засобів та супутніх товарів). Це випливає з того, що власником товару є інший суб'єкт господарювання і таким чином, не маючи направлення на перевірку власника товару, перевірка товару, за місцем зберігання буде порушенням вимог ЗУ «Про основні засади державного контролю (нагляду) у сфері господарської діяльності».  Стаття 4 цього закону говорить :

Державний  нагляд  (контроль)   здійснюється   за   місцем провадження  господарської  діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів…. 
Складське приміщення іншого суб'єкту господарювання за договором схову не є відокремленим підрозділом суб'єкту, що перевіряється і тим більше місцем провадження його господарчої діяльності.

Таким чином, товар за договором схову випадає з під контролю як при перевірці суб'єкту який передав товар на зберігання, так і при перевірці суб'єкту, який його прийняв. 

Важким, майже не можливим, стає процес вилучення такого товару, відібрання зразків на лабораторний аналіз, тощо, оскільки виникає питання хто з представників і якого суб'єкту повинен бути присутнім та має право підпису та ознайомлення із відповідними документами. 
При планових заходах перевірити такий товар взагалі не можливо, за 10 днів він може бути забраний з місця схову, крім того не факт, що обидва суб'єкта одночасно є в плані. Навіть якщо так, ніхто не завадить переукласти договір схову з іншим суб'єктом. Позапланова перевірка теж примарна, оскільки має певні вичерпні підстави і фактично повинна проводитись у обох суб'єктів одночасно, в іншому випадку результати будуть такі ж, як і при планових перевірках.  
  
Ще одне питання, з кого відшкодовувати вартість (неякісних, фальсифікованих)  відібраних  зразків  та проведення контролю їх якості  (на кого відносити виробничі  витрати), якщо вони вилучені у одного суб'єкта господарювання, а належать іншому. При цьому, як доказувати з чиєї провини лікарські засоби стали неякісними?! Адже товар міг стати неякісним як за провини того хто зберігає (неналежні умови), так і за провини того, хто передав його на зберігання вже неякісним. Також товар міг пошкодитись при транспортуванні. 

Ще один аспект: якщо ми виходимо з того, що договір зберігання регулюється Цивільним кодексом, то вказаним кодексом у окремих випадках передбачена навіть реалізація товару зберігачем з подальшим розрахунком із власником товару. Це передбачає стаття 945 Цивільного Кодексу України (ч.2):
Якщо річ пошкоджена або виникли реальна загроза її пошкодження чи інші обставини, що не дають змоги забезпечити її схоронність, а вжиття заходів з боку поклажодавця очікувати неможливо, зберігач має право продати річ або її частину.
Якщо зазначені обставини виникли з причин, за які зберігач не відповідає, він має право відшкодувати свої витрати з суми виторгу, одержаної від продажу речі. Наявність зазначених обставин доводиться зберігачем. 

А частина перша цієї ж статті дає можливість змінити місце зберігання, тим самим ухилитися від перевірки товару органом нагляду:

У разі небезпеки втрати, нестачі або пошкодження речі зберігач зобов’язаний змінити спосіб, місце та інші умови її зберігання, не чекаючи відповіді поклажодавця.

Наявність можливості укладати договори схову (зберігання) ставлять під питання обов'язковість дотримання ліцензійних вимог до окремих виробничих приміщень аптеки та наявності обов'язкового устаткування, що аж ніяк не сприяє підвищенню якості надання послуг населенню, навпаки несе конкретні ризики.   

Заборона здійснювати відповідальне зберігання є обмеженням, яке попереджає торгівлю фальсифікатом! Відміна такої норми призведе до цілого комплексу проблем та ускладнень при перевірці якості та дотримання Ліцензійних умов для органу державного контролю, яким є Держлікслужба. 

Суб'єкт господарювання, який здійснює оптовий або роздрібний продаж лікарських засобів, повинен мати власні приміщення, пристосовані для їх зберігання, відповідати за їх утримання та належний стан. А суб'єкти, що не мають відповідної ліцензії (виробництво /опт / роздріб) не повинні мати навіть теоретичної можливості передавати на зберігання лікарські засоби! 
За даними Держлікслужби (лист №20361-1.3/2.0/17-14 від 29.10.2014 р. додається) за 2013-2014 рр. її територіальними органами надано 104 розпорядження про заборону обігу фальсифікованих лікарських засобів, виявлених у юридичних осіб! За цей період по відношенню до ФОП надано лише 5 таких розпоряджень. 

Нововведення, яке лобіює Пасічник М.Ф.,  стимулюватиме поширення фальсифікованої, неякісної продукції, її приховування від наглядових органів, провокуватиме суб'єктів господарювання на порушення податкового та іншого законодавства. Наведена статистика говорить про те, що така норма вигідна, перш за все, юридичним особам які причасні до обігу фальсифікату.

5. Внесення змін до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами щодо посилення відповідальності аптек за торгівлю фальсифікатом.

Спонукати Держлікслужбу України прийняти пропозиції ГО «ВОМФАФР» щодо змін у  розділі ІІ Ліцензійних умов. Доповнити пункт 2.6 новим абзацом такого змісту: 

«Суб’єкти господарювання при продажу лікарських засобів через аптеки та їх структурні підрозділи, зобов’язані видавати особі, яка придбаває лікарські засоби, касовий чек, а для платників єдиного податку 2-3 категорії товарний чек, на повну суму проведеної операції.».
У розділі ІІІ Ліцензійних умов, абзац десятий пункту 3.5.7 викласти у наступній редакції:

зберігати протягом  не  менше  трьох  років   документи,   що засвідчують купівлю,  із зазначенням назви,  дати,  форми випуску, кількості,  серії та терміну  придатності  одержаного  лікарського засобу, виробника, інформації про постачальника та реквізитів його ліцензії. Факт відсутності даних документів унеможливлює виконання ліцензіатом Ліцензійних умов;

Обидві норми спрямовані на попередження розповсюдження фальсифікованих лікарських засобів. ФОП, за законодавством мають право не використовувати РРО, проте товарний чек є цілком достатньою фіксацією факту купівлі – продажу. Фальсифікат поступає у роздріб без документів походження, оскільки жодна підпільна фабрика не наважиться надати супровідні документи на такий «товар», дистриб’ютор тим більше не заінтересований висвітитися постачальником фальсифікату й ніколи не надасть власних супровідних документів на «чорну» партію. Отже поставки фальсифікату характеризуються саме відсутністю документів про виробника, постачальника, підтвердження якості, тощо. 

Аптеки повинні усвідомлювати, що приймаючи у реалізацію «чорний» товар, вони ризикують позбутися своєї ліцензії. Це єдиний вичерпний захід щодо боротьби з фальсифікатом на стадії  роздрібної торгівлі.

Вказана пропозиція надається понад три роки поспіль! Проте блокується Пасічником М.Ф. спочатку у якості голови ВГО «АПАУ», а натепер у якості голови Держлікслужби України.

Держлікслужба не здійснює фактично жодних заходів по виявленню та припиненню виготовлення фальсифікату, каналів його надходження на територію України. Все зводиться до перевірок роздрібної мережі аптек, але існують митні коридори, підпільні фабрики, склади, дилери, сировина, фінансові потоки. Це питання комплексу заходів кількох відомств – СБУ, МВС, Митної та Податкової служби, але головну роль повинна відігравати Держлікслужба, яка фактично самоусунулась від цих питань.   

Отже, пропонуємо дати розпорядження Держлікслужбі України разом з МВС. СБУ, Митною та Податковою службою, розробити проект комплексу заходів по встановленню місць виробництва фальсифікату на території України; місць його зберігання; каналів його надходження у роздрібну мережу; каналів закордонного надходження фальсифікату на Україну, заходів по викоріненню цих негативних явищ.

Здійснення виробництва фальсифікованих лікарських засобів, їх збереження та розповсюдження це велика тіньова діяльність організованих злочинних угруповань до складу яких входять:

- Ланка виробництва (великі потужності із технологічним обладнанням в тому числі по переробці сировини, пакування, поліграфія та таке інше).
- Ланка зберігання, тобто склади на яких осідає «чорний» товар, оскільки випускати дрібну партію фальсифікату не рентабельно, адже обладнання дуже дороге. 
- Ланка дилерів, які відповідають за надходження  такого товару у роздріб.
- Фінансова ланка – система за допомогою якої здійснюється відмивання коштів, отриманих злочинним шляхом. Канали придбання технологічного обладнання, сировини, тощо. 
Обладнання, фінансові потоки, сировина і готова продукція – це не голка в стогу сіна. Розробивши комплексну програму, цілком можливо перекрити канали надходження фальсифікату до споживачів. Зберегти їх життя! Позбавити тіньову економіку мільйонних прибутків!   Цим просто треба займатися системно та комплексно. 

6. Скасування норм щодо нарахування ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення. 

Вказаний «непопулярний захід» призвів до подорожчання лікарських засобів, зменшення їх доступності для населення. Схема нарахування ПДВ фактично покладає  сплату податку на кінцевого споживача. Слід враховувати, що переважна більшість споживачів ліків - це незахищені верстви населення. За даними Рахункової палати уведення ПДВ на лікарські засоби та вироби медичного призначення  визнано неефективним заходом. Ми вважаємо такі заходи не тільки економічно невиправданими, але і антигуманними. Звинувачення аптек у підвищенні цін є популізмом, і не може довго тримати в омані суспільство.

Пропонуємо повернутись до формули ПДВ на перше постачання (імпортер, виробник), або взагалі його  скасувати.      
  
7. Гарантування прав малого підприємництва, закріплених законами України.   

Одним з перших кроків Пасічника М.Ф. на посаді голови Держлікслужби була спроба внесення у проект змін до Ліцензійних умов обмежувальних норм щодо знаходження ФОП на ринку лікарських засобів за освітньо-кваліфікаційним рівнем. Непоодинокі спроби інших суб'єктів законодавчої ініціативи внести зміни у діючі закони щодо скасування норм, спрямованих на підтримку малого підприємництва. Ми закликаємо Уряд вжити заходів по захисту та підтримці малого підприємництва шляхом блокування таких спроб.      

          8. Посилення контролю за обігом кодеїновмісних препаратів.



З повагою та надією на порозуміння,
Від імені фармацевтів- учасників мітингу
Голова ГО «ВОМФАФР»                                          Олена Пруднікова                              

Немає коментарів: